- Вчора
- 18 Переглядів
Свята Чотиридесятниця, як відзначав св. Петр Хризолог, — «не винахід людини, але воля Бога, те таємниче і недоступне для розуміння».
Цього року Великий піст розпочинається 23 лютого, а завершується 11 квітня. 12 квітня — Світле Христове Воскресіння. Цей піст є головним і найсуворішим з усіх постів Православної Церкви, він є наслідуванням сорокаденному посту Христа в пустелі. Тому, як закликав свт. Іоанн Златоуст, у дні Святого посту важливо утримуватися від скоромної їжі, а перш за все — від гріхів і зла.
Преподобний Паїсій Величковський писав: «Помірний і розумний піст – це підґрунтя і глава всіх чеснот. Як із левом і лютим змієм боротися, так треба і з ворогом тілесної немочі й духовної вбогості. Якщо хто хоче мати розум твердим від поганих помислів, нехай стоншує плоть постом. Як дихати необхідно, так і постити. Піст, увійшовши в душу, вбиває гріх, що лежить в її глибині».
Перефразувавши слова свт. Іоанна Златоуста, повторимо, що піст — це не просто утримання від скоромної їжі, його мета — звільнитися від зла й уберегти себе від гріхів, адже головне завдання християнина — духовно вдосконалювати себе. Виконати це завдання, звісно, нелегко, але допомагають у цьому саме піст і молитва.
При цьому варто пам’ятати також слова прп. Марка Подвижника про те, що «молитва — безсила, якщо не заснована на пості, і піст — безплідний, якщо на ньому не створена молитва».
У перші чотири дні православні християни збираються у храмі, щоб разом зі священнослужителями помолитися словами піснеспівів преподобного Андрія Критського. У Великому каноні, написаному преподобним Андрієм у VIII столітті, виражено стан душі грішника, котрий кається. Християни за вечірніми богослужіннями цими днями отримують молитовний покаянний настрій, який повинен супроводжувати впродовж усього Великого посту.
У Великий піст Церковний статут закликає відмовитися повністю від їжі тваринного походження (це м’ясо, яйця, молоко). Сенс посту, як вже відзначалося, не в тому, щоб виснажити свій організм відмовою від скоромної їжі. Піст — це час боротьби з пристрастями, гріхами, це час отримання духовних плодів. А значить, першочерговим завданням Великого посту є відмова від того, що викликає в людини певну залежність.
Крім того, ми маємо тримати в голові той святий «фініш» Великого посту, до якого ми всі повинні прийти з радістю у серці — до зустрічі з Воскреслим Христом. Тому краще весь вільний час свого посту приділити молитві й добрим справам.
Як зазначав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, “Великий піст — це особливий для кожного християнина час, який необхідно провести у бдінні, покаянній молитві та рішучості у прагненні до духовного вдосконалення”.
Цього року Великий піст розпочинається 23 лютого, а завершується 11 квітня. 12 квітня — Світле Христове Воскресіння. Цей піст є головним і найсуворішим з усіх постів Православної Церкви, він є наслідуванням сорокаденному посту Христа в пустелі. Тому, як закликав свт. Іоанн Златоуст, у дні Святого посту важливо утримуватися від скоромної їжі, а перш за все — від гріхів і зла.
Преподобний Паїсій Величковський писав: «Помірний і розумний піст – це підґрунтя і глава всіх чеснот. Як із левом і лютим змієм боротися, так треба і з ворогом тілесної немочі й духовної вбогості. Якщо хто хоче мати розум твердим від поганих помислів, нехай стоншує плоть постом. Як дихати необхідно, так і постити. Піст, увійшовши в душу, вбиває гріх, що лежить в її глибині».
Перефразувавши слова свт. Іоанна Златоуста, повторимо, що піст — це не просто утримання від скоромної їжі, його мета — звільнитися від зла й уберегти себе від гріхів, адже головне завдання християнина — духовно вдосконалювати себе. Виконати це завдання, звісно, нелегко, але допомагають у цьому саме піст і молитва.
При цьому варто пам’ятати також слова прп. Марка Подвижника про те, що «молитва — безсила, якщо не заснована на пості, і піст — безплідний, якщо на ньому не створена молитва».
У перші чотири дні православні християни збираються у храмі, щоб разом зі священнослужителями помолитися словами піснеспівів преподобного Андрія Критського. У Великому каноні, написаному преподобним Андрієм у VIII столітті, виражено стан душі грішника, котрий кається. Християни за вечірніми богослужіннями цими днями отримують молитовний покаянний настрій, який повинен супроводжувати впродовж усього Великого посту.
У Великий піст Церковний статут закликає відмовитися повністю від їжі тваринного походження (це м’ясо, яйця, молоко). Сенс посту, як вже відзначалося, не в тому, щоб виснажити свій організм відмовою від скоромної їжі. Піст — це час боротьби з пристрастями, гріхами, це час отримання духовних плодів. А значить, першочерговим завданням Великого посту є відмова від того, що викликає в людини певну залежність.
Крім того, ми маємо тримати в голові той святий «фініш» Великого посту, до якого ми всі повинні прийти з радістю у серці — до зустрічі з Воскреслим Христом. Тому краще весь вільний час свого посту приділити молитві й добрим справам.
Як зазначав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, “Великий піст — це особливий для кожного християнина час, який необхідно провести у бдінні, покаянній молитві та рішучості у прагненні до духовного вдосконалення”.