- Вчора
- 10 Переглядів
3 лютого вшановується Ватопедська ікона Божої Матері, іменована «Відрада».
Ватопедська ікона Божої Матері знаходиться в стародавньому Ватопедському монастирі на Афоні, в храмі Благовіщення. Назву Ватопедської вона отримала від того, що поблизу цього монастиря впав у море з корабля юний царевич Аркадій і дивовижним заступництвом Божої Матері був перенесений на берег цілим і неушкодженим. Коли його тут знайшли, то він стояв під кущем, недалеко від обителі. Від цієї події й пішла назва “Ватопед” (“кущ отрока”). Святий цар Феодосій Великий на знак подяки за дивовижний порятунок сина прикрасив і щедро обдарував Ватопедський монастир.
Спочатку ікона не була написана на дошці. Колись цей образ Богородиці був частиною стінного розпису. Пізніше зображення зняли зі стіни разом зі штукатуркою і уклали в кіот. Уже багато років ікона вкрита срібною ризою з багатим карбуванням. Відкриті тільки лики Богоматері і Младенця. Без окладу ікону мало хто бачив.
На Ватопедській іконі Богоматір зображена з обличчям, поверненим до правого плеча. Це є спомином про те, що Вона 21 січня 807 року звернула Своє обличчя до ігумена монастиря, який стояв на молитві поблизу святої ікони, і попередила його про намір розбійників пограбувати обитель.
Зграя розбійників, які вирішили пограбувати Ватопедський монастир, висадилася у темряві на берег. Вони сховалися в околицях монастиря, маючи намір дочекатися відкриття воріт обителі.
У той час, коли розбійники чекали відкриття воріт, закінчилася утреня. Братія стала розходитися по келіях для тимчасового відпочинку. У церкві залишився лише настоятель монастиря. Раптом від ікони Божої Матері, що стояла поблизу, він почув жіночий голос, який попереджав про небезпеку, котра загрожувала монастирю. Ігумен спрямував свій погляд на ікону й побачив, що лики Богородиці і Богомладенця змінилися. Ватопедська ікона Божої матері була подібна до “Одигітрії”, на якій Богонемовля завжди зображають з рукою, яка благословляє.
І ось ігумен бачить, як Іісус підняв Свою руку, загороджуючи вуста Богородиці, зі словами: “Ні, Мати Моя, не кажи їм цього, нехай вони будуть покарані за гріхи свої”. Але Богородиця, ухиляючись від Його руки, дворазово вимовила ті самі слова: “Не відчиняйте сьогодні брами обителі, а підніміться на стіни монастирські й розженіть розбійників”.
Вражений ігумен негайно зібрав братію. Усі були здивовані зміною обрису ікони Божої Матері. Після подячної молитви перед святим образом натхненні ченці піднялися на монастирські стіни й успішно відбили напад розбійників.
Відтоді Ватопедську ікону стали називати “Відрада”, або “Утішання”. Назва пов’язана з тим, що на іконі лик Божої Матері ясно виражає жалісливу любов, погляд Її дихає милосердям і лагідністю, а на вустах лежить тиха посмішка розради. Лик же Богомладенця суворий.
На спомин про цю дивовижну подію перед чудотворною іконою горить невгасима лампада.
Ватопедська ікона Божої Матері знаходиться в стародавньому Ватопедському монастирі на Афоні, в храмі Благовіщення. Назву Ватопедської вона отримала від того, що поблизу цього монастиря впав у море з корабля юний царевич Аркадій і дивовижним заступництвом Божої Матері був перенесений на берег цілим і неушкодженим. Коли його тут знайшли, то він стояв під кущем, недалеко від обителі. Від цієї події й пішла назва “Ватопед” (“кущ отрока”). Святий цар Феодосій Великий на знак подяки за дивовижний порятунок сина прикрасив і щедро обдарував Ватопедський монастир.
Спочатку ікона не була написана на дошці. Колись цей образ Богородиці був частиною стінного розпису. Пізніше зображення зняли зі стіни разом зі штукатуркою і уклали в кіот. Уже багато років ікона вкрита срібною ризою з багатим карбуванням. Відкриті тільки лики Богоматері і Младенця. Без окладу ікону мало хто бачив.
На Ватопедській іконі Богоматір зображена з обличчям, поверненим до правого плеча. Це є спомином про те, що Вона 21 січня 807 року звернула Своє обличчя до ігумена монастиря, який стояв на молитві поблизу святої ікони, і попередила його про намір розбійників пограбувати обитель.
Зграя розбійників, які вирішили пограбувати Ватопедський монастир, висадилася у темряві на берег. Вони сховалися в околицях монастиря, маючи намір дочекатися відкриття воріт обителі.
У той час, коли розбійники чекали відкриття воріт, закінчилася утреня. Братія стала розходитися по келіях для тимчасового відпочинку. У церкві залишився лише настоятель монастиря. Раптом від ікони Божої Матері, що стояла поблизу, він почув жіночий голос, який попереджав про небезпеку, котра загрожувала монастирю. Ігумен спрямував свій погляд на ікону й побачив, що лики Богородиці і Богомладенця змінилися. Ватопедська ікона Божої матері була подібна до “Одигітрії”, на якій Богонемовля завжди зображають з рукою, яка благословляє.
І ось ігумен бачить, як Іісус підняв Свою руку, загороджуючи вуста Богородиці, зі словами: “Ні, Мати Моя, не кажи їм цього, нехай вони будуть покарані за гріхи свої”. Але Богородиця, ухиляючись від Його руки, дворазово вимовила ті самі слова: “Не відчиняйте сьогодні брами обителі, а підніміться на стіни монастирські й розженіть розбійників”.
Вражений ігумен негайно зібрав братію. Усі були здивовані зміною обрису ікони Божої Матері. Після подячної молитви перед святим образом натхненні ченці піднялися на монастирські стіни й успішно відбили напад розбійників.
Відтоді Ватопедську ікону стали називати “Відрада”, або “Утішання”. Назва пов’язана з тим, що на іконі лик Божої Матері ясно виражає жалісливу любов, погляд Її дихає милосердям і лагідністю, а на вустах лежить тиха посмішка розради. Лик же Богомладенця суворий.
На спомин про цю дивовижну подію перед чудотворною іконою горить невгасима лампада.