- Сьогодні
- 17 Переглядів
15 лютого ми згадуємо події, описані в Євангелії від Луки. Стрітення відбулося через 40 днів після Різдва Христового.
У перекладі з церковнослов’янської «сърѣтение» – «зустріч». День Стрітення – точка в часі, у якій зустрілися Старий і Новий Заповіти. Стародавній світ і християнство. Сталося це завдяки людині, якій в Євангелії відведено особливе місце.
У юдеїв того часу було дві традиції, пов’язаних з народженням в сім’ї дитини. Жінка після пологів не могла з’являтися в Єрусалимському храмі сорок днів (а якщо народилася дівчинка, то і всі вісімдесят). Як тільки термін закінчувався, мати повинна була принести в Храм очистительну жертву. Якщо сім’я була бідною, замість ягняти приносили голубку, горлицю.
Якщо в сім’ї первістком був хлопчик, батьки на сороковий день приходили з новонародженим в храм для обряду посвячення Богу. Це була не просто традиція, а закон Мойсеїв: його юудеї встановили в пам’ять виходу євреїв з Єгипту – визволення від чотиривікового рабства.
Марія та Йосип прибули з Віфлеєму в столицю Ізраїлю Єрусалим з сорокаденним Богонемовлям на руках. Сім’я жила небагато, тому очисною жертвою Богородиці стали два голуби. Пречиста Діва вирішила принести жертву із смирення та з поваги перед юудейським законом попри те, що Іісус з’явився на світ у результаті непорочного зачаття.
Після здійснення обряду святе сімейство вже прямувало до виходу з храму, але тут до них підійшов старець Симеон. У перекладі з староєврейської «šim’on» означає «слухання». Праведник узяв Немовля на руки і радісно вигукнув: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля».
За переказами, на момент зустрічі з Христом Симеону було понад 300 років. Він був шанованою людиною, одним із сімдесяти двох вчених, яким доручили здійснити переклад Святого Письма з єврейської на грецьку. Переклад Септуагінти був зроблений на прохання єгипетського царя Птолемея II Філадельфа (285-247 до н.е.).
Цієї суботи старець прийшов до храму невипадково – Святий Дух привів його. Багато років тому Симеон здійснював переклад книги пророка Ісаї і побачив загадкові слова: «Се Діва в утробі зачне, і родить Сина». Як Діва, тобто незаймана, може народити? Вчений засумнівався і хотів виправити «Діва» на «Жінка». Але йому з’явився Ангел і не просто заборонив змінювати слово, але сказав, що Симеон не помре, поки особисто не переконається, що пророцтво істинне.
І ось цей день настав. Здійснилося те, що учений муж чекав все своє довге життя. Симеон узяв на руки Немовля, народженого від Діви, а значить, пророцтво Ангела виповнилося. Старець міг спокійно померти. «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…» Церква назвала його Симеоном Богоприїмцем і прославила як святого.
Прийнявши з рук Пречистої Діви Немовля, старець Симеон звернувся до Неї зі словами: «Ось, із-за Нього будуть сперечатися в народі: одні спасуться, а інші загинуть. І Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрились помисли багатьох сердець».
Суперечки в народі – це переслідування, які були приготовані Спасителю. Відкриття помислів – Суд Божий. Що за зброя простромить серце Богородиці? Це було пророцтво про Розп’яття, яке чекало Її Сина. Адже цвяхи і спис, від яких прийняв смерть Спаситель, пройшли нестерпним болем і через Її материнське серце. Є ікона Богородиці – яскрава ілюстрація цього пророцтва. Вона називається «Пом’якшення злих сердець». Іконописці зображають Богоматір, Котра стоїть на хмарі з сімома увіткненими в серце мечами.
У день Стрітення в Єрусалимському храмі відбулася ще одна зустріч. До Богоматері підійшла 84-річна вдова, «дочка Фануїлова». Городяни називали її пророчиця Анна за натхненні промови про Бога. Вона багато років жила і працювала при храмі, як пише євангеліст Лука, «постом і молитвою служачи Богові день і ніч».
Анна-пророчиця вклонилася новонародженому Христу і вийшла з храму, несучи городянам звістку про пришестя Месії, рятівника Ізраїлю. А святе сімейство повернулося в Назарет, бо виконали все, що заповідав закон Мойсея.
У перекладі з церковнослов’янської «сърѣтение» – «зустріч». День Стрітення – точка в часі, у якій зустрілися Старий і Новий Заповіти. Стародавній світ і християнство. Сталося це завдяки людині, якій в Євангелії відведено особливе місце.
У юдеїв того часу було дві традиції, пов’язаних з народженням в сім’ї дитини. Жінка після пологів не могла з’являтися в Єрусалимському храмі сорок днів (а якщо народилася дівчинка, то і всі вісімдесят). Як тільки термін закінчувався, мати повинна була принести в Храм очистительну жертву. Якщо сім’я була бідною, замість ягняти приносили голубку, горлицю.
Якщо в сім’ї первістком був хлопчик, батьки на сороковий день приходили з новонародженим в храм для обряду посвячення Богу. Це була не просто традиція, а закон Мойсеїв: його юудеї встановили в пам’ять виходу євреїв з Єгипту – визволення від чотиривікового рабства.
Марія та Йосип прибули з Віфлеєму в столицю Ізраїлю Єрусалим з сорокаденним Богонемовлям на руках. Сім’я жила небагато, тому очисною жертвою Богородиці стали два голуби. Пречиста Діва вирішила принести жертву із смирення та з поваги перед юудейським законом попри те, що Іісус з’явився на світ у результаті непорочного зачаття.
Після здійснення обряду святе сімейство вже прямувало до виходу з храму, але тут до них підійшов старець Симеон. У перекладі з староєврейської «šim’on» означає «слухання». Праведник узяв Немовля на руки і радісно вигукнув: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля».
За переказами, на момент зустрічі з Христом Симеону було понад 300 років. Він був шанованою людиною, одним із сімдесяти двох вчених, яким доручили здійснити переклад Святого Письма з єврейської на грецьку. Переклад Септуагінти був зроблений на прохання єгипетського царя Птолемея II Філадельфа (285-247 до н.е.).
Цієї суботи старець прийшов до храму невипадково – Святий Дух привів його. Багато років тому Симеон здійснював переклад книги пророка Ісаї і побачив загадкові слова: «Се Діва в утробі зачне, і родить Сина». Як Діва, тобто незаймана, може народити? Вчений засумнівався і хотів виправити «Діва» на «Жінка». Але йому з’явився Ангел і не просто заборонив змінювати слово, але сказав, що Симеон не помре, поки особисто не переконається, що пророцтво істинне.
І ось цей день настав. Здійснилося те, що учений муж чекав все своє довге життя. Симеон узяв на руки Немовля, народженого від Діви, а значить, пророцтво Ангела виповнилося. Старець міг спокійно померти. «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…» Церква назвала його Симеоном Богоприїмцем і прославила як святого.
Прийнявши з рук Пречистої Діви Немовля, старець Симеон звернувся до Неї зі словами: «Ось, із-за Нього будуть сперечатися в народі: одні спасуться, а інші загинуть. І Тобі Самій меч пройде душу, – щоб відкрились помисли багатьох сердець».
Суперечки в народі – це переслідування, які були приготовані Спасителю. Відкриття помислів – Суд Божий. Що за зброя простромить серце Богородиці? Це було пророцтво про Розп’яття, яке чекало Її Сина. Адже цвяхи і спис, від яких прийняв смерть Спаситель, пройшли нестерпним болем і через Її материнське серце. Є ікона Богородиці – яскрава ілюстрація цього пророцтва. Вона називається «Пом’якшення злих сердець». Іконописці зображають Богоматір, Котра стоїть на хмарі з сімома увіткненими в серце мечами.
У день Стрітення в Єрусалимському храмі відбулася ще одна зустріч. До Богоматері підійшла 84-річна вдова, «дочка Фануїлова». Городяни називали її пророчиця Анна за натхненні промови про Бога. Вона багато років жила і працювала при храмі, як пише євангеліст Лука, «постом і молитвою служачи Богові день і ніч».
Анна-пророчиця вклонилася новонародженому Христу і вийшла з храму, несучи городянам звістку про пришестя Месії, рятівника Ізраїлю. А святе сімейство повернулося в Назарет, бо виконали все, що заповідав закон Мойсея.