- Вчора
- 14 Переглядів
18 лютого Православна Церква вшановує ікону Божої Матері, іменовану «Віднайдення загиблих».
З незапам’ятних часів народ, свято вірячи у всесильну допомогу Пресвятої Богородиці, присвоїв Їй назву “Віднайдення загиблих”, як останньому прихистку, останній надії людей, які гинуть.
Про походження образу “Віднайдення загиблих” достовірних відомостей не збереглося. Відомо кілька чудотворних ікон під цією назвою, через які Матір Божа являла Свою милість людям, котрі вже переступили поріг загибелі.
У середині XVII століття в селі Бор Калузької губернії благочестивого селянина Федота Обухова на свято Хрещення Господнього застала в дорозі заметіль. Коні вибилися із сил і зупинилися біля непрохідного яру. Не бачачи засобів до порятунку, Обухов ліг у сани і став засинати, не усвідомлюючи, що зовсім замерзне. Але в ці страшні хвилини він усім своїм єством звернувся до Цариці Небесної за допомогою і дав обіцянку зробити для своєї парафіяльної церкви ікону “Віднайдення загиблих”. І Вона почула його сердечну молитву: у сусідньому селищі один селянин раптом почув під вікном чийсь голос: “Візьміть”. Він вийшов і побачив у санях напівзамерзлого Обухова. Одужавши, врятований негайно виконав свою обітницю і замовив список з ікони з Георгіївської церкви міста Болхова Орловської губернії. Відтоді Борська ікона “Віднайдення загиблих” прославилася багатьма благодатними знаменнями і чудесами. Відомий чудотворний образ “Віднайдення загиблих” із села Маліжина Харківської губернії, явлена 1770 року, яка тричі позбавила жителів від холери.
Особливий інтерес представляють збережені перекази про ікону Божої Матері “Віднайдення загиблих”, яка знаходиться в храмі на честь “Воскресіння Словущого”. Цю ікону було перенесено із храму на честь Різдва Христового в Палашевському провулку. Останній власник її овдовів та був на порозі повної убогості. Старанна молитва Пресвятій Богородиці врятувала його від відчаю і влаштувала долю його дочок-сиріт. Чоловік цей вважав себе негідним мати у своєму будинку чудотворний образ і передав його в храм. У 1812 році Палашівський храм був розграбований французами. Спаплюжена святиня була знайдена розколотою на три частини серед усякого мотлоху. Під час знайдення ікони відбулося безліч чудесних зцілень. До цієї ікони зверталися наречені, виходячи заміж, щоб шлюб був спасенним, приходили до неї люди, котрі загрузли в пияцтві, котрі гинуть у злиднях, котрі страждають від хвороб, з благаннями зверталися до неї матері за дітей, які гинуть. І всім Цариця Небесна посилала допомогу та підтримку: “Взыщи нас, погибающих. Пресвятая Дево, не по грехом бо нашим наказуеши нас, но по человеколюбию милуеши: избави нас от ада, болезни и нужды и спаси нас” (тропар, глас 4).
З незапам’ятних часів народ, свято вірячи у всесильну допомогу Пресвятої Богородиці, присвоїв Їй назву “Віднайдення загиблих”, як останньому прихистку, останній надії людей, які гинуть.
Про походження образу “Віднайдення загиблих” достовірних відомостей не збереглося. Відомо кілька чудотворних ікон під цією назвою, через які Матір Божа являла Свою милість людям, котрі вже переступили поріг загибелі.
У середині XVII століття в селі Бор Калузької губернії благочестивого селянина Федота Обухова на свято Хрещення Господнього застала в дорозі заметіль. Коні вибилися із сил і зупинилися біля непрохідного яру. Не бачачи засобів до порятунку, Обухов ліг у сани і став засинати, не усвідомлюючи, що зовсім замерзне. Але в ці страшні хвилини він усім своїм єством звернувся до Цариці Небесної за допомогою і дав обіцянку зробити для своєї парафіяльної церкви ікону “Віднайдення загиблих”. І Вона почула його сердечну молитву: у сусідньому селищі один селянин раптом почув під вікном чийсь голос: “Візьміть”. Він вийшов і побачив у санях напівзамерзлого Обухова. Одужавши, врятований негайно виконав свою обітницю і замовив список з ікони з Георгіївської церкви міста Болхова Орловської губернії. Відтоді Борська ікона “Віднайдення загиблих” прославилася багатьма благодатними знаменнями і чудесами. Відомий чудотворний образ “Віднайдення загиблих” із села Маліжина Харківської губернії, явлена 1770 року, яка тричі позбавила жителів від холери.
Особливий інтерес представляють збережені перекази про ікону Божої Матері “Віднайдення загиблих”, яка знаходиться в храмі на честь “Воскресіння Словущого”. Цю ікону було перенесено із храму на честь Різдва Христового в Палашевському провулку. Останній власник її овдовів та був на порозі повної убогості. Старанна молитва Пресвятій Богородиці врятувала його від відчаю і влаштувала долю його дочок-сиріт. Чоловік цей вважав себе негідним мати у своєму будинку чудотворний образ і передав його в храм. У 1812 році Палашівський храм був розграбований французами. Спаплюжена святиня була знайдена розколотою на три частини серед усякого мотлоху. Під час знайдення ікони відбулося безліч чудесних зцілень. До цієї ікони зверталися наречені, виходячи заміж, щоб шлюб був спасенним, приходили до неї люди, котрі загрузли в пияцтві, котрі гинуть у злиднях, котрі страждають від хвороб, з благаннями зверталися до неї матері за дітей, які гинуть. І всім Цариця Небесна посилала допомогу та підтримку: “Взыщи нас, погибающих. Пресвятая Дево, не по грехом бо нашим наказуеши нас, но по человеколюбию милуеши: избави нас от ада, болезни и нужды и спаси нас” (тропар, глас 4).