- Сьогодні
- 10 Переглядів
6 травня Православна Церква вшановує великомученика Георгія Побідоносця.
Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейрут біля підніжжя Ліванських гір.
Великомученик Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою виправкою та красою. Святий Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Проте саме цей імператор наприкінці ІІІ століття посилив гоніння на християн. Фанатично вірячи у демонічних язичницьких богів і продовжуючи традиції культу імператорів, Діоклетіан до свого імені Гай Аврелій Валерій додав ще і Йовій, що мало означати – сам Юпітер. Зв’язуючи культ Юпітера з культом імператора, він таким чином вже був близьким до ідеї єдинобожжя і до об’єднання державної влади із владою язичеських жерців. Тому йому найбільше заважало саме християнство.
Одним з перших, хто відкрито повстав проти імператора був християнин, згідно з окремими життєписами візантійського списку, – начальник особистої охорони імператора – Георгій. Почувши одного разу на суді черговий нелюдський вирок щодо знищення християн, майбутній великомученик пройнявся співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, святий Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, прийшов до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Слово святого Георгія було сповненим сильних і переконливих аргументів проти імператорського наказу переслідувати християн.
Він так звернувся до римських сановників:
«Не захоплюйтесь брехнею! Ідоли ваші – не боги. Іісус Христос – єдиний істинний Бог, єдиний Господь у славі Бога Отця, котрим усе створене і все існує Духом Його Святим. Ви ж бо самі пізнайте істину і навчіться благочестю, або ж не турбуйте безумством вашим тих, хто пізнав істинне благочестя».
Від цих його слів захвилювалося усе зборисько. Тоді Діоклетіан почав вмовляти Георгія відступитись від своїх переконань. На що св. Георгій відповів категоричною відмовою. Розгніваний Діоклетіан наказав підвісити Георгія і бити палицею. Потім його кинули до в’язниці, забили ноги у колодки і поклали на груди великий камінь. Мучителі Георгія почали змагатися в жорстокості, вигадуючи різноманітні тортури.
Вони били святого воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігати в чоботях із гострими цвяхами всередині. Георгій переносив усі муки з великим терпінням і дякував Господові. Коли ж після тортур його залишили розтягнутим на колесі, з’явився ангел Господній і зцілив його. Кати розбіглися, тремтячи від жаху, а Георгій пішов до храму Юпітера, у якому Діоклетіан справляв жертвоприношення, і ще раз назвав ідолів фальшивими богами. Побачивши після страшних тортур неушкодженого Георгія, у Христа увірувало багато присутніх, у тому числі й імператриця Олександра та воєначальники Анатолій і Протолеон.
Святий мученик терпляче переносив усі муки й надалі. Зрештою, імператор наказав обезголовити його. Великомученик відійшов до Христа в Нікомідії у 303 році.
Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відректися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці – називають ще Побідоносцем. Мощі святого Георгія Побідоносця покладено в палестинському місті Ліда, у храмі, що має його ім’я, чесна глава великомученика зберігалася у Римі, в храмі, теж присвяченому йому.
Великомученик Георгій був сином багатих і благочестивих батьків, які виховали його в християнській вірі. Народився він у місті Бейрут біля підніжжя Ліванських гір.
Великомученик Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою виправкою та красою. Святий Георгій став улюбленцем імператора Діоклетіана. Проте саме цей імператор наприкінці ІІІ століття посилив гоніння на християн. Фанатично вірячи у демонічних язичницьких богів і продовжуючи традиції культу імператорів, Діоклетіан до свого імені Гай Аврелій Валерій додав ще і Йовій, що мало означати – сам Юпітер. Зв’язуючи культ Юпітера з культом імператора, він таким чином вже був близьким до ідеї єдинобожжя і до об’єднання державної влади із владою язичеських жерців. Тому йому найбільше заважало саме християнство.
Одним з перших, хто відкрито повстав проти імператора був християнин, згідно з окремими життєписами візантійського списку, – начальник особистої охорони імператора – Георгій. Почувши одного разу на суді черговий нелюдський вирок щодо знищення християн, майбутній великомученик пройнявся співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, святий Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, прийшов до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. Слово святого Георгія було сповненим сильних і переконливих аргументів проти імператорського наказу переслідувати християн.
Він так звернувся до римських сановників:
«Не захоплюйтесь брехнею! Ідоли ваші – не боги. Іісус Христос – єдиний істинний Бог, єдиний Господь у славі Бога Отця, котрим усе створене і все існує Духом Його Святим. Ви ж бо самі пізнайте істину і навчіться благочестю, або ж не турбуйте безумством вашим тих, хто пізнав істинне благочестя».
Від цих його слів захвилювалося усе зборисько. Тоді Діоклетіан почав вмовляти Георгія відступитись від своїх переконань. На що св. Георгій відповів категоричною відмовою. Розгніваний Діоклетіан наказав підвісити Георгія і бити палицею. Потім його кинули до в’язниці, забили ноги у колодки і поклали на груди великий камінь. Мучителі Георгія почали змагатися в жорстокості, вигадуючи різноманітні тортури.
Вони били святого воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігати в чоботях із гострими цвяхами всередині. Георгій переносив усі муки з великим терпінням і дякував Господові. Коли ж після тортур його залишили розтягнутим на колесі, з’явився ангел Господній і зцілив його. Кати розбіглися, тремтячи від жаху, а Георгій пішов до храму Юпітера, у якому Діоклетіан справляв жертвоприношення, і ще раз назвав ідолів фальшивими богами. Побачивши після страшних тортур неушкодженого Георгія, у Христа увірувало багато присутніх, у тому числі й імператриця Олександра та воєначальники Анатолій і Протолеон.
Святий мученик терпляче переносив усі муки й надалі. Зрештою, імператор наказав обезголовити його. Великомученик відійшов до Христа в Нікомідії у 303 році.
Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відректися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці – називають ще Побідоносцем. Мощі святого Георгія Побідоносця покладено в палестинському місті Ліда, у храмі, що має його ім’я, чесна глава великомученика зберігалася у Римі, в храмі, теж присвяченому йому.