- Вчора
- 23 Перегляда
9 липня вшановується Тихвінська ікона Божої Матері.
Тихвінська ікона Божої Матері є одною з найшановніших Богородичних ікон. Вона прославилася багатьма зціленнями та чудесами, а особливо до неї зверталися з молитвами в разі хвороби дітей.
За церковним переданням, вона була створена святим євангелістом Лукою ще за життя Пресвятої Богородиці. В V столітті ікона була перенесена до Константинополя, де для неї був збудований Влахернський храм. Тут вона перебувала майже дев’ять століть. У 1383 році Тихвінська ікона раптово зникла з Влахернського храму, і в тому ж році, згідно з літописами, з’явилася на Русі перед рибалками на Ладозькому озері, неподалік від Тихвіну.
У старовинних літописах згадується, як в 1383 році над водами озера в яскравому світлі з’явилася ікона Божої Матері з Немовлятком на руці. Образ чудесним чином рухався в повітрі. Декілька разів вона опускалась на землю, але після того, як в цьому місці розпочиналося будівництво храму, ікона знов переміщалася, поки не зупинилася неподалік від Тихвіна.
Люди з радістю розпочали будівництво храму на місці, яке обрала Богородиця для перебування Її ікони. Пізніше була збудована кам’яна церква, а в 1560 році засновано Тихвінський Успенський чоловічий монастир.
Перед Тихвінською іконою відбувалося багато зцілень і чудес, багато разів рятувала вона монастир від навали шведів, що намагалися знищити його в 1613-1614 роках. Так, одного разу через наближення чисельного війська шведів до стін монастиря ченці вирішили залишити його, взявши з собою чудотворну ікону, але не змогли зрушити її з місця. Це чудо зупинило слабкодухих і вони залишилися охороняти святиню, покладаючись на заступництво Матінки Небесної. Захисників було мало, але їм вдалося відбити атаки скандинавів. Після перемоги над шведами в монастир прибули царські посли, які зняли список з чудотворної ікони, і з ним відправились на підписання миру з ворогом 17 лютого 1617 року. Так ікона стала головною запорукою миру.
У 1944 році майбутній архієпископ Чиказький та Мінеанаполіський Іоанн (Гарклавс), рятуючи Тихвінську чудотворну ікону, вивіз її до Європи, а потім – до США, де вона перебувала в Свято-Троїцькому соборі Чикаго. Перед смертю він заповідав своєму синові протоієрею Сергію Гарклавсу піклуватися про ікону та повернути її назад, коли в країні зміниться ставлення до церкви та буде відновлено Тихвінський чоловічий монастир. Це сталося в червні 2004 року – урочисто святиня була повернулася в Тихвінський Успенський монастир.
Тихвінська ікона Божої Матері є одною з найшановніших Богородичних ікон. Вона прославилася багатьма зціленнями та чудесами, а особливо до неї зверталися з молитвами в разі хвороби дітей.
За церковним переданням, вона була створена святим євангелістом Лукою ще за життя Пресвятої Богородиці. В V столітті ікона була перенесена до Константинополя, де для неї був збудований Влахернський храм. Тут вона перебувала майже дев’ять століть. У 1383 році Тихвінська ікона раптово зникла з Влахернського храму, і в тому ж році, згідно з літописами, з’явилася на Русі перед рибалками на Ладозькому озері, неподалік від Тихвіну.
У старовинних літописах згадується, як в 1383 році над водами озера в яскравому світлі з’явилася ікона Божої Матері з Немовлятком на руці. Образ чудесним чином рухався в повітрі. Декілька разів вона опускалась на землю, але після того, як в цьому місці розпочиналося будівництво храму, ікона знов переміщалася, поки не зупинилася неподалік від Тихвіна.
Люди з радістю розпочали будівництво храму на місці, яке обрала Богородиця для перебування Її ікони. Пізніше була збудована кам’яна церква, а в 1560 році засновано Тихвінський Успенський чоловічий монастир.
Перед Тихвінською іконою відбувалося багато зцілень і чудес, багато разів рятувала вона монастир від навали шведів, що намагалися знищити його в 1613-1614 роках. Так, одного разу через наближення чисельного війська шведів до стін монастиря ченці вирішили залишити його, взявши з собою чудотворну ікону, але не змогли зрушити її з місця. Це чудо зупинило слабкодухих і вони залишилися охороняти святиню, покладаючись на заступництво Матінки Небесної. Захисників було мало, але їм вдалося відбити атаки скандинавів. Після перемоги над шведами в монастир прибули царські посли, які зняли список з чудотворної ікони, і з ним відправились на підписання миру з ворогом 17 лютого 1617 року. Так ікона стала головною запорукою миру.
У 1944 році майбутній архієпископ Чиказький та Мінеанаполіський Іоанн (Гарклавс), рятуючи Тихвінську чудотворну ікону, вивіз її до Європи, а потім – до США, де вона перебувала в Свято-Троїцькому соборі Чикаго. Перед смертю він заповідав своєму синові протоієрею Сергію Гарклавсу піклуватися про ікону та повернути її назад, коли в країні зміниться ставлення до церкви та буде відновлено Тихвінський чоловічий монастир. Це сталося в червні 2004 року – урочисто святиня була повернулася в Тихвінський Успенський монастир.