- Вчора
- 19 Переглядів
2 серпня Православна Церква вшановує пам’ять святого славного пророка Ілії — одного з найвеличніших старозавітних пророків, ревного оборонця істинної віри та непохитного служителя Божої правди.
Усе життя пророка Ілії було присвячене боротьбі з ідолопоклонством і зверненню народу до поклоніння Єдиному Богові. Тому особливо символічно, що першим християнським храмом тоді ще язичницького Києва став саме Іллінський храм.
Пророк Ілія народився у містечку Фесвія Галаадська приблизно за 900 років до Різдва Христового. Його ім’я — «Елійяху», що означає «Мій Бог — Яхве», а також трактується як «Міць Божа», стало провісником усього його життєвого покликання. За переданням, батькові Ілії було видіння, в якому світлі мужі сповивали немовля вогнем і годували його полум’ям — як знак майбутнього полум’яного служіння Господу. З юних років Ілія присвятив себе Богові, оселився в пустелі, проводячи життя в молитві, пості та духовному подвигу.
За царювання Ахава пророк був покликаний на служіння, щоб викривати відступництво народу. У той час ізраїльтяни залишили віру своїх праотців і почали поклонятися Ваалові. Найпалкішою прихильницею ідолопоклонства була цариця Ієзавель.
Ілія неодноразово закликав царя та народ до покаяння, попереджаючи про Божий суд. Коли ж його слова залишилися непочутими, за Божим попущенням настала трирічна посуха, яка спричинила тяжкий голод.
Рятуючись від переслідувань Ієзавелі, пророк, за Божим велінням, вирушив до Сарепти Сидонської — на батьківщину цариці, де знайшов прихисток у домі бідної вдовиці. Останні запаси борошна та олії жінка віддала, щоб нагодувати Божого чоловіка. За молитвами пророка Господь звершив диво: борошно й олія не вичерпувалися в її домі. А коли помер її син, Господь почув молитву Ілії й повернув юнакові життя.
Згодом Господь знову послав пророка до царя Ахава. На горі Кармил Ілія запропонував жерцям Ваала випробувати, Хто є істинним Богом. Було споруджено два жертовники — один Ваалові, інший Господу. Жерці Ваала марно благали свого ідола послати вогонь.
Тоді Ілія поклав жертву на жертовник Господній, наказав рясно полити його водою і звернувся до Бога з молитвою. І сталося велике чудо: з неба зійшов вогонь, який спалив жертву, дрова, воду й навіть каміння жертовника. Побачивши це, народ визнав силу Істинного Бога та знову звернувся до Нього. Після молитви пророка Господь послав на землю довгоочікуваний дощ.
Пророк Ілія займає особливе місце в православній традиції. Саме він разом із пророком Мойсеєм явився Господу Іісусу Христу на горі Преображення, засвідчуючи єдність Старого і Нового Завітів. Ще за земного життя Ілія, як і Мойсей, був удостоєний особливого спілкування з Богом.
За церковним переданням, перед Другим Пришестям Христовим пророк Ілія знову з’явиться у світі, проповідуватиме покаяння та засвідчить істину, прийнявши мученицьку смерть від слуг антихриста.
Святий пророк Ілія є для кожного християнина прикладом непохитної віри, мужності та ревності за славу Божу. Саме за таку полум’яну відданість Господеві він був узятий на небо живим у вогненній колісниці. Нехай його молитви зміцнюють і нас у вірності Богові та надихають на життя за Євангелієм.
Усе життя пророка Ілії було присвячене боротьбі з ідолопоклонством і зверненню народу до поклоніння Єдиному Богові. Тому особливо символічно, що першим християнським храмом тоді ще язичницького Києва став саме Іллінський храм.
Пророк Ілія народився у містечку Фесвія Галаадська приблизно за 900 років до Різдва Христового. Його ім’я — «Елійяху», що означає «Мій Бог — Яхве», а також трактується як «Міць Божа», стало провісником усього його життєвого покликання. За переданням, батькові Ілії було видіння, в якому світлі мужі сповивали немовля вогнем і годували його полум’ям — як знак майбутнього полум’яного служіння Господу. З юних років Ілія присвятив себе Богові, оселився в пустелі, проводячи життя в молитві, пості та духовному подвигу.
За царювання Ахава пророк був покликаний на служіння, щоб викривати відступництво народу. У той час ізраїльтяни залишили віру своїх праотців і почали поклонятися Ваалові. Найпалкішою прихильницею ідолопоклонства була цариця Ієзавель.
Ілія неодноразово закликав царя та народ до покаяння, попереджаючи про Божий суд. Коли ж його слова залишилися непочутими, за Божим попущенням настала трирічна посуха, яка спричинила тяжкий голод.
Рятуючись від переслідувань Ієзавелі, пророк, за Божим велінням, вирушив до Сарепти Сидонської — на батьківщину цариці, де знайшов прихисток у домі бідної вдовиці. Останні запаси борошна та олії жінка віддала, щоб нагодувати Божого чоловіка. За молитвами пророка Господь звершив диво: борошно й олія не вичерпувалися в її домі. А коли помер її син, Господь почув молитву Ілії й повернув юнакові життя.
Згодом Господь знову послав пророка до царя Ахава. На горі Кармил Ілія запропонував жерцям Ваала випробувати, Хто є істинним Богом. Було споруджено два жертовники — один Ваалові, інший Господу. Жерці Ваала марно благали свого ідола послати вогонь.
Тоді Ілія поклав жертву на жертовник Господній, наказав рясно полити його водою і звернувся до Бога з молитвою. І сталося велике чудо: з неба зійшов вогонь, який спалив жертву, дрова, воду й навіть каміння жертовника. Побачивши це, народ визнав силу Істинного Бога та знову звернувся до Нього. Після молитви пророка Господь послав на землю довгоочікуваний дощ.
Пророк Ілія займає особливе місце в православній традиції. Саме він разом із пророком Мойсеєм явився Господу Іісусу Христу на горі Преображення, засвідчуючи єдність Старого і Нового Завітів. Ще за земного життя Ілія, як і Мойсей, був удостоєний особливого спілкування з Богом.
За церковним переданням, перед Другим Пришестям Христовим пророк Ілія знову з’явиться у світі, проповідуватиме покаяння та засвідчить істину, прийнявши мученицьку смерть від слуг антихриста.
Святий пророк Ілія є для кожного християнина прикладом непохитної віри, мужності та ревності за славу Божу. Саме за таку полум’яну відданість Господеві він був узятий на небо живим у вогненній колісниці. Нехай його молитви зміцнюють і нас у вірності Богові та надихають на життя за Євангелієм.