- Сьогодні
- 14 Переглядів
21 вересня Православна Церква відзначає Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Це одне з двунадесятих православних свят. Різдво Богородиці — Богородичне свято.
Свято за православною традицією триває 6 днів, з 20 по 25 вересня. Цей період включає предпразднство і попразднство. Предпразднство – один або декілька днів перед великим святом, в богослужіння якого вже входять молитвослів’я, присвячені події, яку святкуватимуть. Відповідно, попразднство — такі ж дні після свята.
У Новому Заповіті ми не знайдемо практично нічого про земне життя Богородиці. Євангелія не дають відомостей про те, хто були батьки Діви Марії і за яких обставин вона народилася.
Свято Різдва Пресвятої Богородиці започатковане на Церковному Передані. Існує так зване Протоєвангеліє Іакова, яке написане в II столітті. В ньому ми читаємо, що Марія народилася від благочестивих батьків Іоакима та Анни. Іоаким походив з царського роду, а Анна була дочкою первосвященника. Вони дожили до похилих років і були бездітними. Це було джерелом скорботи для пари і викликало суспільний осуд.
Одного разу, коли Іоаким прийшов до Храму, первосвященник не дозволив йому принести жертву Богу, сказавши: «Ти не дав потомства Ізраїлю». Після цього невтішний Іоаким подався у пустелю для молитви, Анна залишилася вдома і теж молилася. У цей час їм обом з’явився ангел і кожному сповістив: «Господь почув молитву твою, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть в усьому світі».
Дізнавшись радісну новину, подружжя зустрілися біля Золотих воріт Єрусалиму.
Після цього Анна зачала. Як описується в Протоєвангелії Іакова, «пройшли належні їй місяці, і Анна в дев’ятий місяць народила». Праведники дали обітницю посвятити свою дитину Богові і віддали дочку Марію в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття.
Найдавніші зображення подій Різдва Божої Матері ми зустрічаємо у X-XI століттях.
Традиційно на ранніх іконах і фресках іконописці зображували у центрі композиції праведну Анну — матір Діви Марії. Перед нею стоять жінки з дарами, акушерка і служниці, які омивають Богородицю в купелі.
До наших днів збереглися розписи собору Різдва Богородиці Ферапонтова монастиря, які в 1502 році виконав великий іконописець Діонісій. Це фреска над головним входом, яка зображує святу Анну на ложі; купіль; відвідувачі, які приходять вклонитися Народженій і діви з посудом в руках; Іоакима і Анну з Дівою Марією на руках.
Свято за православною традицією триває 6 днів, з 20 по 25 вересня. Цей період включає предпразднство і попразднство. Предпразднство – один або декілька днів перед великим святом, в богослужіння якого вже входять молитвослів’я, присвячені події, яку святкуватимуть. Відповідно, попразднство — такі ж дні після свята.
У Новому Заповіті ми не знайдемо практично нічого про земне життя Богородиці. Євангелія не дають відомостей про те, хто були батьки Діви Марії і за яких обставин вона народилася.
Свято Різдва Пресвятої Богородиці започатковане на Церковному Передані. Існує так зване Протоєвангеліє Іакова, яке написане в II столітті. В ньому ми читаємо, що Марія народилася від благочестивих батьків Іоакима та Анни. Іоаким походив з царського роду, а Анна була дочкою первосвященника. Вони дожили до похилих років і були бездітними. Це було джерелом скорботи для пари і викликало суспільний осуд.
Одного разу, коли Іоаким прийшов до Храму, первосвященник не дозволив йому принести жертву Богу, сказавши: «Ти не дав потомства Ізраїлю». Після цього невтішний Іоаким подався у пустелю для молитви, Анна залишилася вдома і теж молилася. У цей час їм обом з’явився ангел і кожному сповістив: «Господь почув молитву твою, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть в усьому світі».
Дізнавшись радісну новину, подружжя зустрілися біля Золотих воріт Єрусалиму.
Після цього Анна зачала. Як описується в Протоєвангелії Іакова, «пройшли належні їй місяці, і Анна в дев’ятий місяць народила». Праведники дали обітницю посвятити свою дитину Богові і віддали дочку Марію в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття.
Найдавніші зображення подій Різдва Божої Матері ми зустрічаємо у X-XI століттях.
Традиційно на ранніх іконах і фресках іконописці зображували у центрі композиції праведну Анну — матір Діви Марії. Перед нею стоять жінки з дарами, акушерка і служниці, які омивають Богородицю в купелі.
До наших днів збереглися розписи собору Різдва Богородиці Ферапонтова монастиря, які в 1502 році виконав великий іконописець Діонісій. Це фреска над головним входом, яка зображує святу Анну на ложі; купіль; відвідувачі, які приходять вклонитися Народженій і діви з посудом в руках; Іоакима і Анну з Дівою Марією на руках.