- Сьогодні
- 9 Переглядів
21 квітня православні християни відзначають Радоницю.
Пасхальний час має чимало богослужбових особливостей та святкувань, пов’язаних із перемогою Христа над смертю. І одне з найважливіших таких святкувань відбувається у вівторок другого тижня після Пасхи.
Вітаючись цими днями словами «Христос воскрес!», ми, з одного боку, стверджуємо, що Господь переміг смерть, а з іншого – ділимося одне з одним цією радістю. У вівторок другого тижня після Пасхи ми намагаємося розділити Великодню радість з нашими рідними та близькими, які вже залишили земне життя.
Назва цього особливого дня – Радониця.
На Великдень ми чули в церквах натхненне пасхальне слово святого Іоанна Златоуста:
«Нехай ніхто не боїться смерті, тому що від неї звільнила нас смерть Спасителя! Схоплений нею, Він подолав її… Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? Воскрес Христос, і радіють Ангели! Воскрес Христос, і немає жодного мертвого у гробі! Христос, що Воскрес із мертвих, став початком померлих. Йому слава й держава во віки віків. Амінь.»
Ці слова святителя Іоанна Златоуста з новою силою і змістом звучать для нас на Радоницю – в день, коли ми несемо радість Воскресіння Христового нашим спочилим.
Цей день відзначали з стародавніх часів. Коріння слова «Радониця» — це великодня радість, якою ми ділимося з тими членами нашого роду, які вже не в цьому світі.
Приходячи на цвинтар, ми знову сповіщаємо їм, що «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував».
На Радоницю ми стоїмо біля могил наших близьких з вірою, надією та пасхальною впевненістю у нашій майбутній зустрічі.
Пасхальний час має чимало богослужбових особливостей та святкувань, пов’язаних із перемогою Христа над смертю. І одне з найважливіших таких святкувань відбувається у вівторок другого тижня після Пасхи.
Вітаючись цими днями словами «Христос воскрес!», ми, з одного боку, стверджуємо, що Господь переміг смерть, а з іншого – ділимося одне з одним цією радістю. У вівторок другого тижня після Пасхи ми намагаємося розділити Великодню радість з нашими рідними та близькими, які вже залишили земне життя.
Назва цього особливого дня – Радониця.
На Великдень ми чули в церквах натхненне пасхальне слово святого Іоанна Златоуста:
«Нехай ніхто не боїться смерті, тому що від неї звільнила нас смерть Спасителя! Схоплений нею, Він подолав її… Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? Воскрес Христос, і радіють Ангели! Воскрес Христос, і немає жодного мертвого у гробі! Христос, що Воскрес із мертвих, став початком померлих. Йому слава й держава во віки віків. Амінь.»
Ці слова святителя Іоанна Златоуста з новою силою і змістом звучать для нас на Радоницю – в день, коли ми несемо радість Воскресіння Христового нашим спочилим.
Цей день відзначали з стародавніх часів. Коріння слова «Радониця» — це великодня радість, якою ми ділимося з тими членами нашого роду, які вже не в цьому світі.
Приходячи на цвинтар, ми знову сповіщаємо їм, що «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував».
На Радоницю ми стоїмо біля могил наших близьких з вірою, надією та пасхальною впевненістю у нашій майбутній зустрічі.