
- Сьогодні
- 9 Переглядів
19 серпня Церква святкує Преображення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа.
Це одне з дванадцяти найбільших християнських свят, встановлене на спомин про подію явлення Божественної слави Ісуса Христа своїм учням – апостолам Петру, Якову та Іоану на горі Фавор, щоби укріпити їхню віру.
Незважаючи на те, що вшанування Преображення Господнього випадає на час доволі суворого Успенського посту, воно для християн завжди є радісним і світлим святом. Відзначається за сорок днів до іншого дванадесятого свята – Воздвиження Хреста Господнього, яке нагадує про Голгофську жертву Спасителя, на яку Він пішов після Преображення.
Грецькою мовою μεταμόρφωσις (Преображення) означає «перетворення, зміна форми». Господь наш Ісус Христос явив у нетварному (тобто, нематеріальному) світлі Свою Божественну славу трьом учням-апостолам, і вони удостоїлися почути голос Бога-Отця: «Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте» (Мф. 17: 5). Зі Святого Євангелія знаємо, що учні, ставши свідками чудесного Преображення Господнього, «впали ниць і дуже перелякались. Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся» (Мф. 17: 6 – 7). Так дотик Бога лікує людські серця від усякого страху й сум'яття, даруючи натомість спокій і силу.
А те світло, яке побачили на Фаворі Його учні, – то Божественна благодать, що освячує і просвічує кожну людину, і завдяки якій ми оновлюємося, відроджуємося для життя вічного.
Свято Преображення має один день передсвята і сім днів післясвята. Віддання свята звершується 13 серпня (26 серпня за новим стилем).
У цей день освячується виноград нового врожаю. Там, де його немає, освячуються яблука та інші плоди. Освячення звершується наприкінці святкової Літургії і є вираженням дару Богові від благословленної Ним природи.
Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки щодо цієї події викладені в третьому Апостольському правилі. Основою для встановлення цього звичаю саме 6/19 серпня було те, що на Сході, зокрема в Греції, до цього часу достигають плоди. Найважливіші із них, колосся і виноград, приносяться для благословення й на знак подяки Богу за одержання плодів для їжі людям. Вони приносяться і з огляду на безпосередній зв’язок з таїнством Євхаристії, про що чітко йдеться в самій молитві, яка читається над плодами.
Свято Преображення Господнього несе в собі і смисл духовного перетворення людини, за образом Іісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалення повинні бути основними думками для кожної людини. Завдяки щирому каяттю, сповіді й таїнству Причастя людина очищається від гріхів і духовно преображається.
Це одне з дванадцяти найбільших християнських свят, встановлене на спомин про подію явлення Божественної слави Ісуса Христа своїм учням – апостолам Петру, Якову та Іоану на горі Фавор, щоби укріпити їхню віру.
Незважаючи на те, що вшанування Преображення Господнього випадає на час доволі суворого Успенського посту, воно для християн завжди є радісним і світлим святом. Відзначається за сорок днів до іншого дванадесятого свята – Воздвиження Хреста Господнього, яке нагадує про Голгофську жертву Спасителя, на яку Він пішов після Преображення.
Грецькою мовою μεταμόρφωσις (Преображення) означає «перетворення, зміна форми». Господь наш Ісус Христос явив у нетварному (тобто, нематеріальному) світлі Свою Божественну славу трьом учням-апостолам, і вони удостоїлися почути голос Бога-Отця: «Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте» (Мф. 17: 5). Зі Святого Євангелія знаємо, що учні, ставши свідками чудесного Преображення Господнього, «впали ниць і дуже перелякались. Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся» (Мф. 17: 6 – 7). Так дотик Бога лікує людські серця від усякого страху й сум'яття, даруючи натомість спокій і силу.
А те світло, яке побачили на Фаворі Його учні, – то Божественна благодать, що освячує і просвічує кожну людину, і завдяки якій ми оновлюємося, відроджуємося для життя вічного.
Свято Преображення має один день передсвята і сім днів післясвята. Віддання свята звершується 13 серпня (26 серпня за новим стилем).
У цей день освячується виноград нового врожаю. Там, де його немає, освячуються яблука та інші плоди. Освячення звершується наприкінці святкової Літургії і є вираженням дару Богові від благословленної Ним природи.
Звичай освячувати плоди дуже давній. Вказівки щодо цієї події викладені в третьому Апостольському правилі. Основою для встановлення цього звичаю саме 6/19 серпня було те, що на Сході, зокрема в Греції, до цього часу достигають плоди. Найважливіші із них, колосся і виноград, приносяться для благословення й на знак подяки Богу за одержання плодів для їжі людям. Вони приносяться і з огляду на безпосередній зв’язок з таїнством Євхаристії, про що чітко йдеться в самій молитві, яка читається над плодами.
Свято Преображення Господнього несе в собі і смисл духовного перетворення людини, за образом Іісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалення повинні бути основними думками для кожної людини. Завдяки щирому каяттю, сповіді й таїнству Причастя людина очищається від гріхів і духовно преображається.

