- Сьогодні
- 52 Перегляда
ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ХАРКІВСЬКОГО І БОГОДУХІВСЬКОГО ОНУФРІЯ, СВЯЩЕННОАРХІМАНДРИТА СВЯТО-ПОКРОВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ м. ХАРКОВА.
Боголюбивим пастирям, всечесному чернецтву, студентам та викладачам Харківської духовної семінарії і всім вірним чадам Харківської єпархії Української Православної Церкви.
«Нині все сповнилося сяйвом – небо і земля, й безодня; нехай святкує все творіння». (канон Святої Пасхи)
ВОЗЛЮБЛЕНІ В ГОСПОДІ ОТЦІ, БРАТИ ТА СЕСТРИ, ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ ЗВЕРТАЮСЬ ДО ВАС ЗІ СЛОВАМИ, СПОВНЕНИМИ НЕЗГАСАЮЧОЇ РАДОСТІ, ВІРИ І НАДІЇ: ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Ми з радістю вітаємося так, бо Воскресіння Христове – це велика, незбагненна подія, яка підіймає людське світосприйняття над усіма протиріччями цього світу. Воскресіння Христове відкриває шлях до справжнього, справедливого та сподіваного людського існування, про яке сповіщає в пророчій книзі Апокаліпсис апостол Іоанн Богослов: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні! І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води» (Об. 21, 4–6).
Христос зійшов з небес, щоб ввести в небесні оселі всіх, хто в своєму житті шукає правди Божої. Благодатна повнота живої води від Живоносного Гробу Господня напоює силою вічних небесних благ всіх, хто втомився від духовної спраги. Христос збудував у цьому світі Церкву Свою, щоб Його вірні не стали здобиччю зла: «…побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» (Мф. 16, 18). Кожен з нас створений за образом і подобою Божою, тому Син Божий Господь наш Ісус Христос став Людиною, народився від Пречистої Божої Матері, прийняв на себе царське, пророцьке, першосвященницьке служіння, Він «... упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... » (Фил. 2), щоб на віки віків увійти в Славу Свою. І, насправді, замало часу людського життя, щоб осягнути безкінечну Божественну милість, але, дякуючи Богу, до неї ми можемо й мусимо наближатися у своєму житті.
Як важливо розуміти, що на шляхах земного хрестоносіння треба не загубити дорогу правди Божої! Наша Свята Православна Церква об’єднує небесні оселі, де спочивають святі, із земним світом. Церква Христова, як повноводна річка в пустелі духовних бід і негараздів, не перетворюючись на висохле річище, доносить до нас спасительну цілющу живу воду. Доки є відпущений Богом час, ми залучаємось до благодатної сили відновлення та спокутування власних гріхів. Цей шлях знаменує в Старому Заповіті вихід Богом обраного народу з Єгипту – дому рабства – до землі обітованої свободи, в якій панує поклоніння Істинному Богу. У Новому Заповіті для всіх Христових людей ця спасительна подорож має назву – Пасха Господня.
Новозавітна Пасха Божа починається не в зовнішніх обставинах, а всередині людини – в її думках і почуттях. Там, де оселяється любов, де народжується смирення, де зростає терпіння та прощення, там і відчувається присутність Божа. І саме там людина знаходить справжню свободу – свободу від гріха, від страху, від духовної спустошеності. І як навчає у Слові на Пасху Христову святитель Іоанн Златоуст: «Ніхто нехай не убоїться смерті, визволила бо нас Спасова смерть!». Наші щирі молитви, справи милосердя, відповідальне ставлення до людських обов’язків стають кроками по сходинці до вічності, дорогою до живого спілкування з Творцем.
Час земного життя швидкоплинний, і з історичних свідчень ми знаємо, що в різні епохи в долях людських відбуваються різні виклики та випробування. Досвід святих доводить нам, що всі справи та намагання, які віддаляють людей від Бога, – не приносять добра та не залишають по собі вдячності нащадків. Марнославство, примхливе зневажання Божими дарами, бажання засновувати власне благополуччя на горі та біді інших людей будуть завжди посоромлені Богом.
У час важких воєнних випробувань, що досі тривають на нашій Богом береженій українській землі, які принесли й приносять незліченні біди і страждання всім нашим співвітчизникам, ми мусимо твердо триматися істинної віри в Бога, щирої любові до ближнього, щоб і надалі, як і раніше славилося ім’я Боже в нашому народі, щоб відбудовувались міста та села, де лунав би дитячий сміх.
Возлюблені мої!
У ці святі дні особливо підношу молитви за кожного з вас – за ваші родини, за мир на нашій землі, за зміцнення віри й надії. Нехай Воскреслий Господь укріпляє та надихає кожного в його справах, наповнює серця Своєю благодаттю, дарує мир душі та світлу радість, що є силою нашої свободи, запорукою духовного воскресіння, єдністю з Божою правдою, бо, як сказав Господь наш Ісус Христос в Святому Євангелії: «Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Мф. 28, 20).
Закликаючи на всіх Боже благословення, щиро бажаю, щоб світло Христового Воскресіння просвітлювало ваш шлях, любов Божа зігрівала ваші серця, віддаляючи назавжди темряву зла всепереможним словами:
«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»
СМИРЕННИЙ ОНУФРІЙ, МИЛІСТЮ БОЖОЮ МИТРОПОЛИТ ХАРКІВСЬКИЙ І БОГОДУХІВСЬКИЙ, СВЯЩЕННОАРХІМАНДРИТ СВЯТО-ПОКРОВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ М. ХАРКОВА
Пасха Христова
2026 р.
Боголюбивим пастирям, всечесному чернецтву, студентам та викладачам Харківської духовної семінарії і всім вірним чадам Харківської єпархії Української Православної Церкви.
«Нині все сповнилося сяйвом – небо і земля, й безодня; нехай святкує все творіння». (канон Святої Пасхи)
ВОЗЛЮБЛЕНІ В ГОСПОДІ ОТЦІ, БРАТИ ТА СЕСТРИ, ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ ЗВЕРТАЮСЬ ДО ВАС ЗІ СЛОВАМИ, СПОВНЕНИМИ НЕЗГАСАЮЧОЇ РАДОСТІ, ВІРИ І НАДІЇ: ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Ми з радістю вітаємося так, бо Воскресіння Христове – це велика, незбагненна подія, яка підіймає людське світосприйняття над усіма протиріччями цього світу. Воскресіння Христове відкриває шлях до справжнього, справедливого та сподіваного людського існування, про яке сповіщає в пророчій книзі Апокаліпсис апостол Іоанн Богослов: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні! І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води» (Об. 21, 4–6).
Христос зійшов з небес, щоб ввести в небесні оселі всіх, хто в своєму житті шукає правди Божої. Благодатна повнота живої води від Живоносного Гробу Господня напоює силою вічних небесних благ всіх, хто втомився від духовної спраги. Христос збудував у цьому світі Церкву Свою, щоб Його вірні не стали здобиччю зла: «…побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» (Мф. 16, 18). Кожен з нас створений за образом і подобою Божою, тому Син Божий Господь наш Ісус Христос став Людиною, народився від Пречистої Божої Матері, прийняв на себе царське, пророцьке, першосвященницьке служіння, Він «... упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... » (Фил. 2), щоб на віки віків увійти в Славу Свою. І, насправді, замало часу людського життя, щоб осягнути безкінечну Божественну милість, але, дякуючи Богу, до неї ми можемо й мусимо наближатися у своєму житті.
Як важливо розуміти, що на шляхах земного хрестоносіння треба не загубити дорогу правди Божої! Наша Свята Православна Церква об’єднує небесні оселі, де спочивають святі, із земним світом. Церква Христова, як повноводна річка в пустелі духовних бід і негараздів, не перетворюючись на висохле річище, доносить до нас спасительну цілющу живу воду. Доки є відпущений Богом час, ми залучаємось до благодатної сили відновлення та спокутування власних гріхів. Цей шлях знаменує в Старому Заповіті вихід Богом обраного народу з Єгипту – дому рабства – до землі обітованої свободи, в якій панує поклоніння Істинному Богу. У Новому Заповіті для всіх Христових людей ця спасительна подорож має назву – Пасха Господня.
Новозавітна Пасха Божа починається не в зовнішніх обставинах, а всередині людини – в її думках і почуттях. Там, де оселяється любов, де народжується смирення, де зростає терпіння та прощення, там і відчувається присутність Божа. І саме там людина знаходить справжню свободу – свободу від гріха, від страху, від духовної спустошеності. І як навчає у Слові на Пасху Христову святитель Іоанн Златоуст: «Ніхто нехай не убоїться смерті, визволила бо нас Спасова смерть!». Наші щирі молитви, справи милосердя, відповідальне ставлення до людських обов’язків стають кроками по сходинці до вічності, дорогою до живого спілкування з Творцем.
Час земного життя швидкоплинний, і з історичних свідчень ми знаємо, що в різні епохи в долях людських відбуваються різні виклики та випробування. Досвід святих доводить нам, що всі справи та намагання, які віддаляють людей від Бога, – не приносять добра та не залишають по собі вдячності нащадків. Марнославство, примхливе зневажання Божими дарами, бажання засновувати власне благополуччя на горі та біді інших людей будуть завжди посоромлені Богом.
У час важких воєнних випробувань, що досі тривають на нашій Богом береженій українській землі, які принесли й приносять незліченні біди і страждання всім нашим співвітчизникам, ми мусимо твердо триматися істинної віри в Бога, щирої любові до ближнього, щоб і надалі, як і раніше славилося ім’я Боже в нашому народі, щоб відбудовувались міста та села, де лунав би дитячий сміх.
Возлюблені мої!
У ці святі дні особливо підношу молитви за кожного з вас – за ваші родини, за мир на нашій землі, за зміцнення віри й надії. Нехай Воскреслий Господь укріпляє та надихає кожного в його справах, наповнює серця Своєю благодаттю, дарує мир душі та світлу радість, що є силою нашої свободи, запорукою духовного воскресіння, єдністю з Божою правдою, бо, як сказав Господь наш Ісус Христос в Святому Євангелії: «Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» (Мф. 28, 20).
Закликаючи на всіх Боже благословення, щиро бажаю, щоб світло Христового Воскресіння просвітлювало ваш шлях, любов Божа зігрівала ваші серця, віддаляючи назавжди темряву зла всепереможним словами:
«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»
СМИРЕННИЙ ОНУФРІЙ, МИЛІСТЮ БОЖОЮ МИТРОПОЛИТ ХАРКІВСЬКИЙ І БОГОДУХІВСЬКИЙ, СВЯЩЕННОАРХІМАНДРИТ СВЯТО-ПОКРОВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ М. ХАРКОВА
Пасха Христова
2026 р.