- Сьогодні
- 22 Перегляда
24 червня Православна Церква вшановує ікону Божої Матері «Достойно єсть».
Ця ікона знаходиться на горньому місці вівтаря соборного храму Карейської обителі на Афоні.
Неподалік від Афонського Карейського монастиря, в одній із чисельних келій проживав старець зі своїм послушником. Зазвичай по неділях він вирушав на всенічне бдіння до храму, а послушник залишався вичитувати молитовне правило. В один із таких вечорів до келії завітав невідомий інок і приєднався до вичитування молитов та співів, які прославляли Господа. Коли дійшла черга до молитви «Честнейшую Херувим», гість, стоячи на колінах перед образом Богородиці «Милуюча», зауважив, що у них починають цю молитву з пісні «Достойно єсть…». Поки лунав незвичайний спів, ікона засяяла незвичним світлом, а послушник розчулився і заплакав від таких сильних почуттів. Він попросив незнайомця записати слова дивовижної пісні, але у келії не знайшлось паперу або чогось іншого, придатного для записів. Тоді гість, який назвав себе Гавриїлом, став писати просто пальцем по каменю, який розплавився, наче воск. Таким чином, безпосередня участь Архангела Гавриїла явила світу ще одну чудодійну ікону.
Ікона Божої Матері, перед якою вперше було проспівано пісню «Достойно єсть», була перенесена до соборного храму Успіння Пресвятої Богородиці Карей (адміністративного центру Афону). Плита з начертаною на ній Архангелом Гавриїлом піснею була перенесена до Константинополя за часів патріархату святителя Миколая Хрисоверга (+ 995, пам’ять 16 грудня). Численні копії ікони «Достойно єсть» свято шануються в українських храмах.
Ця ікона знаходиться на горньому місці вівтаря соборного храму Карейської обителі на Афоні.
Неподалік від Афонського Карейського монастиря, в одній із чисельних келій проживав старець зі своїм послушником. Зазвичай по неділях він вирушав на всенічне бдіння до храму, а послушник залишався вичитувати молитовне правило. В один із таких вечорів до келії завітав невідомий інок і приєднався до вичитування молитов та співів, які прославляли Господа. Коли дійшла черга до молитви «Честнейшую Херувим», гість, стоячи на колінах перед образом Богородиці «Милуюча», зауважив, що у них починають цю молитву з пісні «Достойно єсть…». Поки лунав незвичайний спів, ікона засяяла незвичним світлом, а послушник розчулився і заплакав від таких сильних почуттів. Він попросив незнайомця записати слова дивовижної пісні, але у келії не знайшлось паперу або чогось іншого, придатного для записів. Тоді гість, який назвав себе Гавриїлом, став писати просто пальцем по каменю, який розплавився, наче воск. Таким чином, безпосередня участь Архангела Гавриїла явила світу ще одну чудодійну ікону.
Ікона Божої Матері, перед якою вперше було проспівано пісню «Достойно єсть», була перенесена до соборного храму Успіння Пресвятої Богородиці Карей (адміністративного центру Афону). Плита з начертаною на ній Архангелом Гавриїлом піснею була перенесена до Константинополя за часів патріархату святителя Миколая Хрисоверга (+ 995, пам’ять 16 грудня). Численні копії ікони «Достойно єсть» свято шануються в українських храмах.