Меню
Назад » » 2023 » Грудень » 3

Введення у храм Пречистої і Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

  • 03.12.2023
  • 77 Переглядів
Говорячи про свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, варто згадати, що про нього не сказано в канонічних Євангеліях. Уперше про цю подію повідомляється в апокрифах – наприклад, у грецькому Протоєвангелії Якова, що датується II століттям. Важливо зазначити, що усне Передання Церкви, на підставі якого складалися апокрифічні тексти, є також частиною Божественного Одкровення.

Основою свята стала розповідь про те, як Пресвяту Діву Марію привели до храму Єрусалима праведні Іоаким і Анна.

У цього благочестивого подружжя довгий час не було дітей, і подружжя пообіцяло віддати дитя, якщо воно народиться, на служіння Богові. Благання Іоакима й Анни були почуті – після п’ятдесяти років спільного життя в них народилася дочка. Нарекли Її Марією. У перекладі з єврейської це ім’я означає “пані”, “надія”. У майбутньому Вона стане Пані та Надією всіх людей, які вірують у Христа…

По лінії батька Пресвята Богородиця походила з роду царя Давида, а по материнській лінії – з роду первосвященика Аарона. Так справдилися старозавітні передбачення про появу на світ Ісуса Христа, згідно з якими Спаситель мав одночасно стати нащадком і царського, і священицького родів.

Після того, як Марія з’явилася на світ, праведні Іоаким і Анна принесли подячні жертви і дали ще одну клятву – доки вони не приведуть свою доньку до храму Божого, Вона не ходитиме по землі…

Переказ свідчить: коли Марії виповнилося три роки, батько і мати підвели Її до храму. Щоб піднятися, Їй потрібно було подолати високі сходи в п’ятнадцять сходинок. Маленька Марія самостійно, без будь-чиєї підтримки, зійшла по них, і первосвященик Захарія (батько Іоанна Хрестителя) вийшов назустріч до Неї.

Марію ввели у святая святих. Це сталося з Божого благовоління, адже туди мав право входити тільки один первосвященик і лише один раз на рік. Марії ж було дозволено увійти туди, оскільки Вона мала стати Матір’ю Спасителя. У богослужбових текстах Діву Марію порівнюють з одухотвореним кивотом Божим.

Так Марія залишилася жити при храмі. Тут Вона трудилася і здобула освіту. Разом з іншими ученицями Вона вивчала Святе Письмо, а також навчалася прядіння і шиття, виготовляючи шати для священиків. Так тривало, поки Вона не досягла дванадцяти років.

Після певного терміну Марії належало вийти заміж. Але Вона висловила бажання зберегти непорочність перед Господом. Саме тоді й було вирішено, що в Марії буде опікун. Іоакима та Анни до того моменту вже не було в живих. Зрештою було кинуто особливий жереб, і Марія заручилася з теслею Йосипом, який був уже в похилому віці і належав до роду царя Давида.

Цим завершується розповідь про основну суть свята. Як же вийшло, що подію Введення в храм Пресвятої Богородиці занесено до числа великих дванадцяти свят християнської Церкви? Думка дослідників така, що виникнення цього свята безпосередньо пов’язане з часом царювання государя Юстиніана I. Саме за його наказом 543 року на місці перетвореної на руїни церкви в Єрусалимі було зведено величезний собор на честь Пресвятої Діви Марії. Його будівництвом було відзначено подію Введення в храм Богоматері. З VIII століття про свято Введення коротко згадується в окремих календарях, а патріарх Константинопольський Генріх I написав про нього дві бесіди. З цього випливає, що до VIII століття став формуватися звичай відзначати подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. У XI столітті свято Введення стає відомим усім християнам Близького Сходу. Раз і назавжди в число великих дванадцяти свят воно увійшло вже після XIV століття.