- 26.09.2022
- 217 Переглядів
27 вересня відзначається свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, встановлене на згадку про здобуття та воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія сталася за часів імператора Костянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.
Рівноапостольний імператор Костянтин, сприянням Божим здобув у трьох війнах перемогу над ворогами, бачив на небі Божий знак — Хрест із написом «Цим переможеш». Гаряче бажаючи знайти Хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, Костянтин направив до Єрусалиму свою матір, благочестиву царицю Олену. І хоча свята цариця Олена на той час була вже в похилому віці, вона з натхненням взялася виконувати доручення.
Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити у людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу та Гроб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери та статую Юпітера. На цьому місці збиралися язичники і чинили ідольські жертвопринесення.
Розшукуючи Животворний Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися марними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім'я Іуда, який повідомив, що Хрест закопано під капищем Венери. Капище зруйнували і, помолившись, почали копати землю. Незабаром були виявлені Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом «Ісус Назорей, Цар Іудейський», зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизали Тіло Господа.
Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розіп'ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за одним до тяжкохворої жінки. Від двох хрестів не відбулося жодного дива; коли ж поклали третій хрест, вона в той же час зцілилася. Сталося, що в цей час несли тіло для поховання. Тоді стали покладати хрести на померлого; і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворний Хрест.
Християни, які в незліченній кількості прийшли поклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб усі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх та інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, вигукуючи: «Господи, помилуй», поклонявся чесному дереву.
До Константинополя свята Олена привезла з собою частину Животворного Древа та цвяхи. Рівноапостольний імператор Костянтин наказав спорудити в Єрусалимі величний храм на честь Воскресіння Христового, що включав і Гроб Господній, і Голгофу. Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму — вона померла 327 року. Храм було освячено 26 вересня (за новим стилем) 335 року. Наступного дня, 27 вересня, встановлено було святкувати Воздвиження Чесного та Животворного Хреста.
Рівноапостольний імператор Костянтин, сприянням Божим здобув у трьох війнах перемогу над ворогами, бачив на небі Божий знак — Хрест із написом «Цим переможеш». Гаряче бажаючи знайти Хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, Костянтин направив до Єрусалиму свою матір, благочестиву царицю Олену. І хоча свята цариця Олена на той час була вже в похилому віці, вона з натхненням взялася виконувати доручення.
Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити у людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу та Гроб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери та статую Юпітера. На цьому місці збиралися язичники і чинили ідольські жертвопринесення.
Розшукуючи Животворний Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися марними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім'я Іуда, який повідомив, що Хрест закопано під капищем Венери. Капище зруйнували і, помолившись, почали копати землю. Незабаром були виявлені Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом «Ісус Назорей, Цар Іудейський», зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизали Тіло Господа.
Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розіп'ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за одним до тяжкохворої жінки. Від двох хрестів не відбулося жодного дива; коли ж поклали третій хрест, вона в той же час зцілилася. Сталося, що в цей час несли тіло для поховання. Тоді стали покладати хрести на померлого; і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворний Хрест.
Християни, які в незліченній кількості прийшли поклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти, воздвигнути Хрест, щоб усі могли, хоча б здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх та інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, вигукуючи: «Господи, помилуй», поклонявся чесному дереву.
До Константинополя свята Олена привезла з собою частину Животворного Древа та цвяхи. Рівноапостольний імператор Костянтин наказав спорудити в Єрусалимі величний храм на честь Воскресіння Христового, що включав і Гроб Господній, і Голгофу. Храм будувався близько 10 років. Свята Олена не дожила до освячення храму — вона померла 327 року. Храм було освячено 26 вересня (за новим стилем) 335 року. Наступного дня, 27 вересня, встановлено було святкувати Воздвиження Чесного та Животворного Хреста.