- 14.08.2024
- 40 Переглядів
14 серпня починается Успенський піст, який встановлений перед великим святом Успіння Божої Матеріі. Піст триває два тижні.
Перед переселенням на небо Цариця Небесна невпинно постилася і молилася, не дивлячись на те, що була непорочна і не мала потреби в пості. Її душа могла через Божественний дух з’єднатися з Її сином. Тому і Церква закликає поститися і в молитвах оспівувати Матір Божу. Успенський пост за суворістю прирівнюється до Великого посту.
Перший день посту присвячений святу Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господня. C VIII ст. у Константинополі утвердився звичай виносити з царської скарбниці Животворящий Хрест для освячення місць і позбавлення від хвороб, які часті були в серпні. Напередодні, 14 серпня, Хрест покладався в храмі Святої Софії Константинопольської. Протягом 14 днів до свята Успіння Божої Матері Хрест виносили з храму і, очолюючи хресний хід, проносили вулицями і місцями столиці, де відбувалися літії з поклонінням Хресту. Звідси і назва свята - "винесення" (хоча точніше було б назвати "урочиста процесія", "преднесення" Хреста). У XII-XIII ст. ця подія, що стала святом на честь позбавлення від хвороб за допомогою Животворящого Хреста, утвердилася в усіх Православних Церквах. Сьогодні у всіх православних церквах Животворящий Хрест виноситься з вівтаря на середину храму тільки на один день для вшанування віруючих. У цей день у храмах віруючі здійснюють поклоніння Хресту, і відбувається мале освячення води. Разом з водою освячують мед нового збору, тому це свято ще називають «Медовим Спасом».
19 серпня - двунадесяте свято Преображення Господня. У цей день згадується подія, що відбулася на горі Фавор, де перед своїми учнями преобразився Христос у Божественній славі. Це свято унікальне тим, що Церква його святкуванням сповідує з’єднання у Христі двох природ: Божественної і людської. Христос дає надію і відкриває дорогу на перетворення для всього людства. У цей день у храмах відбувається освячення плодів – яблук і винограду, звідси і назва «Яблучний Спас».
Успенський піст закінчується великим святом Успіння Пресвятої Богородиці 14 серпня. Під час вечірнього богослужіння в храмах з вівтаря виносять Плащаницю із зображенням Божої Матері для поклоніння віруючих. Плащаниця знаходиться посеред храму до чину поховання, коли її хресною ходою пронесуть навколо церкви.
Пресвята Богородиця була взята на небо в тілі і на третій день з’явилася апостолам за трапезою, вимовивши: «Радійте! Я з вами по всі дні», на що апостоли, піднявши хліб, вигукнули: «Пресвята Богородиця, допомагай нам».
Успіння Пресвятої Богородиці – останнє двонадесяте свято церковного року. Церковне новоліття святкується 14 вересня, тож першим святом року виявляється Різдво Богородиці, а останнім — Її Успіння. Виходить, що весь рік вибудовується відповідно до подій життя Божої Матері.
Перед переселенням на небо Цариця Небесна невпинно постилася і молилася, не дивлячись на те, що була непорочна і не мала потреби в пості. Її душа могла через Божественний дух з’єднатися з Її сином. Тому і Церква закликає поститися і в молитвах оспівувати Матір Божу. Успенський пост за суворістю прирівнюється до Великого посту.
Перший день посту присвячений святу Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господня. C VIII ст. у Константинополі утвердився звичай виносити з царської скарбниці Животворящий Хрест для освячення місць і позбавлення від хвороб, які часті були в серпні. Напередодні, 14 серпня, Хрест покладався в храмі Святої Софії Константинопольської. Протягом 14 днів до свята Успіння Божої Матері Хрест виносили з храму і, очолюючи хресний хід, проносили вулицями і місцями столиці, де відбувалися літії з поклонінням Хресту. Звідси і назва свята - "винесення" (хоча точніше було б назвати "урочиста процесія", "преднесення" Хреста). У XII-XIII ст. ця подія, що стала святом на честь позбавлення від хвороб за допомогою Животворящого Хреста, утвердилася в усіх Православних Церквах. Сьогодні у всіх православних церквах Животворящий Хрест виноситься з вівтаря на середину храму тільки на один день для вшанування віруючих. У цей день у храмах віруючі здійснюють поклоніння Хресту, і відбувається мале освячення води. Разом з водою освячують мед нового збору, тому це свято ще називають «Медовим Спасом».
19 серпня - двунадесяте свято Преображення Господня. У цей день згадується подія, що відбулася на горі Фавор, де перед своїми учнями преобразився Христос у Божественній славі. Це свято унікальне тим, що Церква його святкуванням сповідує з’єднання у Христі двох природ: Божественної і людської. Христос дає надію і відкриває дорогу на перетворення для всього людства. У цей день у храмах відбувається освячення плодів – яблук і винограду, звідси і назва «Яблучний Спас».
Успенський піст закінчується великим святом Успіння Пресвятої Богородиці 14 серпня. Під час вечірнього богослужіння в храмах з вівтаря виносять Плащаницю із зображенням Божої Матері для поклоніння віруючих. Плащаниця знаходиться посеред храму до чину поховання, коли її хресною ходою пронесуть навколо церкви.
Пресвята Богородиця була взята на небо в тілі і на третій день з’явилася апостолам за трапезою, вимовивши: «Радійте! Я з вами по всі дні», на що апостоли, піднявши хліб, вигукнули: «Пресвята Богородиця, допомагай нам».
Успіння Пресвятої Богородиці – останнє двонадесяте свято церковного року. Церковне новоліття святкується 14 вересня, тож першим святом року виявляється Різдво Богородиці, а останнім — Її Успіння. Виходить, що весь рік вибудовується відповідно до подій життя Божої Матері.