- 24.12.2022
- 133 Перегляда
25 грудня Православна Церква святкує день пам'яті святителя Спиридона Триміфунтського.
Святитель Спиридон Триміфунтський (Саламінський), чудотворець, народився наприкінці 3 століття на острові Кіпр. З дитячих років Спиридон пас овець, чистим і богоугодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида - у лагідності, Якова - у сердечній доброті, Авраама - у любові до мандрівників.
У зрілому віці святий Спиридон став батьком сімейства. Надзвичайна доброзичливість і душевна чуйність приваблювали до нього багатьох: безхатченки знаходили в його будинку притулок, мандрівники - їжу та відпочинок. За невпинну пам'ять про Бога і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих і вигнання бісів.
Після смерті дружини, за царювання Костянтина Великого (324-337) і його сина Констанція (337-361), Спиридона було обрано єпископом міста Триміфунта. У його особі паства отримала велелюбного батька. Під час тривалої посухи і голоду на Кіпрі, за молитвою святителя Спиридона, пішли дощі, і лихо припинилося. Доброта у святого поєднувалася зі справедливою суворістю щодо людей недостойних. За його молитвою було покарано немилосердного хліботорговця, а бідні селяни позбавлені голоду і злиднів.
Багато чудес здійснив святитель Спиридон. Одного разу під час Богослужіння в лампаді догоряв елей, і вона стала згасати. Святитель засмутився, але Господь утішив його: лампада чудесно наповнилася єлеєм. Відомий випадок, коли святому Спиридону незримо співслужили ангели, і після кожної єктенії чувся спів ангелів: "Господи, помилуй". Святитель зцілив тяжкохворого імператора Констанція, розмовляв зі своєю донькою Іриною, яка померла і була вже приготована до поховання, оживив благодаттю Божою померлу дитину, а потім і її матір, яка, побачивши диво, впала бездиханно.
Передбачаючи таємні гріхи людей, святий закликав їх до покаяння і виправлення. Тих, хто не прислухався до голосу совісті і слів святого, спіткало покарання Боже.
Як єпископ, святий Спиридон являв пастві приклад доброчесного життя і працьовитості: пас овець, збирав хліб. Він надзвичайно дбав про суворе дотримання церковного чину і збереження в усій недоторканності Священного Писання. Святитель суворо викривав священиків, які у своїх проповідях неточно вживали слова Євангелія та інших богонатхненних книг.
Господь відкрив святителю наближення його кончини. Останні слова святого були про любов до Бога і ближніх. Близько 348 року під час молитви святитель Спиридон преставився до Господа. Поховали його в храмі на честь святих апостолів у місті Триміфунті. У середині 7 століття мощі святителя було перенесено до Константинополя, а 1453 року - на острів Керкіра в Іонічному морі (грецьк. назва острова - Корфу).
Тут, в однойменному місті Керкіра (головне місто острова) і понині зберігаються святі мощі святителя Спиридона в храмі його імені. П'ять разів на рік на острові відбувається урочисте святкування пам'яті святого Спиридона.
Святитель Спиридон Триміфунтський (Саламінський), чудотворець, народився наприкінці 3 століття на острові Кіпр. З дитячих років Спиридон пас овець, чистим і богоугодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида - у лагідності, Якова - у сердечній доброті, Авраама - у любові до мандрівників.
У зрілому віці святий Спиридон став батьком сімейства. Надзвичайна доброзичливість і душевна чуйність приваблювали до нього багатьох: безхатченки знаходили в його будинку притулок, мандрівники - їжу та відпочинок. За невпинну пам'ять про Бога і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих і вигнання бісів.
Після смерті дружини, за царювання Костянтина Великого (324-337) і його сина Констанція (337-361), Спиридона було обрано єпископом міста Триміфунта. У його особі паства отримала велелюбного батька. Під час тривалої посухи і голоду на Кіпрі, за молитвою святителя Спиридона, пішли дощі, і лихо припинилося. Доброта у святого поєднувалася зі справедливою суворістю щодо людей недостойних. За його молитвою було покарано немилосердного хліботорговця, а бідні селяни позбавлені голоду і злиднів.
Багато чудес здійснив святитель Спиридон. Одного разу під час Богослужіння в лампаді догоряв елей, і вона стала згасати. Святитель засмутився, але Господь утішив його: лампада чудесно наповнилася єлеєм. Відомий випадок, коли святому Спиридону незримо співслужили ангели, і після кожної єктенії чувся спів ангелів: "Господи, помилуй". Святитель зцілив тяжкохворого імператора Констанція, розмовляв зі своєю донькою Іриною, яка померла і була вже приготована до поховання, оживив благодаттю Божою померлу дитину, а потім і її матір, яка, побачивши диво, впала бездиханно.
Передбачаючи таємні гріхи людей, святий закликав їх до покаяння і виправлення. Тих, хто не прислухався до голосу совісті і слів святого, спіткало покарання Боже.
Як єпископ, святий Спиридон являв пастві приклад доброчесного життя і працьовитості: пас овець, збирав хліб. Він надзвичайно дбав про суворе дотримання церковного чину і збереження в усій недоторканності Священного Писання. Святитель суворо викривав священиків, які у своїх проповідях неточно вживали слова Євангелія та інших богонатхненних книг.
Господь відкрив святителю наближення його кончини. Останні слова святого були про любов до Бога і ближніх. Близько 348 року під час молитви святитель Спиридон преставився до Господа. Поховали його в храмі на честь святих апостолів у місті Триміфунті. У середині 7 століття мощі святителя було перенесено до Константинополя, а 1453 року - на острів Керкіра в Іонічному морі (грецьк. назва острова - Корфу).
Тут, в однойменному місті Керкіра (головне місто острова) і понині зберігаються святі мощі святителя Спиридона в храмі його імені. П'ять разів на рік на острові відбувається урочисте святкування пам'яті святого Спиридона.