Меню
Назад » » 2023 » Лютий » 11

Собор вселенських вчителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста

  • 11.02.2023
  • 130 Переглядів
12 лютого святкується Собор вселенських вчителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста.

За часів імператора Олексія Комніна, який правив із 1081 до 1118 р., у Константинополі розгорілася суперечка, що розділила на три табори мужів, освічених у питаннях віри і старанних у набутті чеснот. Йшлося про трьох святителів і видатних отців Церкви: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Одні виступали за те, щоб віддати перевагу св. Василю перед двома іншими, оскільки він зумів пояснити таємниці природи як ніхто інший і був піднесений чеснотами на ангельську висоту. У ньому, говорили його прихильники, не було нічого низинного чи земного, він був організатором чернецтва, очільником усієї Церкви в боротьбі з єресями, суворим і вимогливим пастирем щодо чистоти моралі. Тому, робили висновок вони, св. Василій стоїть вище за св. Іоанна Златоуста, який за характером був більш схильний прощати грішників.

Інша партія, навпаки, захищала Златоуста, заперечуючи супротивникам, що прославлений єпископ Константинополя анітрохи не меншою мірою, ніж свт. Василій, був спрямований боротися з вадами, закликати грішників до покаяння і спонукати народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Неперевершений у красномовстві, золотоустий пастир зросив Церкву справжньою повноводною рікою проповідей. У них він тлумачив слово Боже і показував, як його застосовувати в повсякденному житті, причому йому вдалося це зробити краще, ніж двом іншим християнським учителям.

Третя група ратувала за те, щоб визнати головним свт. Григорія Богослова за велич, чистоту і глибину його мови. Вони говорили, що свт. Григорій, який краще за всіх опанував мудрість і красномовство грецького світу, досяг найвищого ступеня в спогляданні Бога, тому ніхто з людей не зміг настільки чудово викласти вчення про Святу Трійцю.

Таким чином, кожна партія захищала одного перед двома іншими, і це протистояння захопило незабаром усіх жителів столиці. Зовсім уже не думаючи про шанобливе ставлення до святителів, люди пускалися в нескінченні суперечки і сварки. Розбіжностям між партіями не було видно ні кінця ні краю.

Тоді одного разу вночі три святителі з'явилися уві сні св. Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському (пам'ять - 5 жовтня), спочатку по одному, а потім утрьох. В один голос вони йому сказали: "Як ти бачиш, ми всі разом перебуваємо поруч із Богом, і жодні суперечки чи суперництво нас не розділяють. Кожен із нас у ту міру обставин і натхнення, яку йому дарував Святий Дух, писав і вчив того, що необхідно для спасіння людей. Серед нас немає ні першого, ні другого, ні третього. Якщо ти кличеш ім'я одного з нас, двоє інших також присутні поруч із ним. Тому повели тим, хто свариться, не створювати через нас розколів у Церкві, оскільки за життя всі свої зусилля ми присвячували встановленню єдності та злагоди у світі. Потім об'єднай наші пам'яті в одне свято і склади для нього службу, включивши туди піснеспіви, присвячені кожному з нас, згідно з мистецтвом і наукою, які Господь тобі дав. Передай цю службу християнам, щоб вони святкували її щороку. Якщо вони вшановуватимуть нас у такий спосіб - єдиними перед Богом і в Бозі, то ми обіцяємо, що будемо клопотатися в нашій спільній молитві про їхнє спасіння". Після цих слів святителі піднялися на небо, огорнуті невимовним світлом, звертаючись один до одного на ім'я.

Тоді свт. Іоанн Мавропод зібрав без зволікання народ і повідомив про одкровення. Оскільки всі поважали митрополита за чесноту і захоплювалися силою його красномовства, партії, що сперечалися, примирилися. Усі стали просити Іоанна негайно взятися за складання служби спільного свята трьох святителів. Тонко продумавши питання, Іоанн вирішив відвести цьому святкуванню тридцятий день січня, щоб немов би скріпити печаткою цей місяць, протягом якого згадуються всі три святителі окремо.

Як співається в численних тропарях із цієї чудової служби, три святителі, "земна трійця", різні як особистості, але єдині за благодаттю Божою, заповіли нам у своїх писаннях і прикладом свого життя шанувати й прославляти Пресвяту Трійцю - Бога Єдиного у трьох Особах. Ці світильники Церкви поширили по всій землі світло істинної віри всупереч небезпекам і переслідуванням і залишили нам, їхнім нащадкам, святу спадщину. Через їхні творіння ми можемо також досягти вищого блаженства і вічного життя в присутності Бога разом з усіма святими.