- 07.01.2025
- 40 Переглядів
Другого дня після Різдва Христового святкується Собор Пресвятої Богородиці, пам'ять святого Йосипа Обручника, царя Давида (пращура по плоті Господа Ісуса Христа) і святого Якова, брата Господнього, сина від першого шлюбу святого Йосипа Обручника. Святий Яків супроводжував разом з батьком своїм Йосипом Матір Божу і Богонемовля Ісуса під час втечі до Єгипту.
Цього дня Православна Церква з хвалебними і подячними піснями звертається до Богоматері, яка стала обраним знаряддям Промислу, що народила Спасителя. Саме тому, що Пресвята Діва є Тією, від якої народився, втілився Спаситель наш Ісус Христос, і встановлене це свято її вшанування відразу після Його Різдва.
Собором цей день називається тому, що, на відміну від окремих свят на честь Пресвятої Богородиці (наприклад, Її Зачаття, Різдво, Благовіщення тощо), цього дня звершується загальне (соборне) відзначення й інших осіб, близьких до Пресвятої Діви Марії та Господа Іісуса Христа.
Йосип Обручник, будучи 80-річним старцем, з благословення первосвященика прийняв Діву Марію, щоб зберігати її дівоцтво і чистоту. І хоча він був заручений з Пречистою, все його служіння полягало в тому, щоб оберігати Матір Божу. Пророк Давид був по плоті предком Господа і Спасителя, тому що, як і належало бути, Спаситель, Месія, прийшов у світ із роду Давидова. А апостол Яків називається братом Божим, тому що був старшим сином Обручника Йосипа - від його першого шлюбу. Яків був дуже благочестивою людиною і після Воскресіння Христового був обраний предстоятелем Єрусалимської Церкви.
Свято Собору Пресвятої Богородиці має давнє походження, його встановлення відноситься до ранніх часів Християнської Церкви. Уже в 4 столітті Епіфаній Кіпрський, а також святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин у своїх повчаннях на свято Різдва Христового поєднували хвалу народженому Боголюдині з хвалою Діві, що народила Його. Офіційну вказівку на святкування Собору Пресвятої Богородиці на наступний день після Різдва Христового можна знайти в 79 правилі VI Вселенського Собору, що відбувся в 680-681 роках.
Цього дня Православна Церква з хвалебними і подячними піснями звертається до Богоматері, яка стала обраним знаряддям Промислу, що народила Спасителя. Саме тому, що Пресвята Діва є Тією, від якої народився, втілився Спаситель наш Ісус Христос, і встановлене це свято її вшанування відразу після Його Різдва.
Собором цей день називається тому, що, на відміну від окремих свят на честь Пресвятої Богородиці (наприклад, Її Зачаття, Різдво, Благовіщення тощо), цього дня звершується загальне (соборне) відзначення й інших осіб, близьких до Пресвятої Діви Марії та Господа Іісуса Христа.
Йосип Обручник, будучи 80-річним старцем, з благословення первосвященика прийняв Діву Марію, щоб зберігати її дівоцтво і чистоту. І хоча він був заручений з Пречистою, все його служіння полягало в тому, щоб оберігати Матір Божу. Пророк Давид був по плоті предком Господа і Спасителя, тому що, як і належало бути, Спаситель, Месія, прийшов у світ із роду Давидова. А апостол Яків називається братом Божим, тому що був старшим сином Обручника Йосипа - від його першого шлюбу. Яків був дуже благочестивою людиною і після Воскресіння Христового був обраний предстоятелем Єрусалимської Церкви.
Свято Собору Пресвятої Богородиці має давнє походження, його встановлення відноситься до ранніх часів Християнської Церкви. Уже в 4 столітті Епіфаній Кіпрський, а також святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин у своїх повчаннях на свято Різдва Христового поєднували хвалу народженому Боголюдині з хвалою Діві, що народила Його. Офіційну вказівку на святкування Собору Пресвятої Богородиці на наступний день після Різдва Христового можна знайти в 79 правилі VI Вселенського Собору, що відбувся в 680-681 роках.