- 09.08.2022
- 247 Переглядів
10 серпня Православна Церква вшановує Смоленську ікону Божої Матері, яку називають Одигітрія (Путівниця). За Церковним переказом, ця ікона була написана святим євангелістом Лукою під час земного життя Пресвятої Богородиці. Святитель Димитрій Ростовський припускає, що цей образ був написаний на прохання антиохійського правителя Феофіла. З Антіохії святиня була перенесена до Єрусалиму, а звідти імператриця Євдокія, дружина Аркадія, передала її до Константинополя Пульхерії, сестрі імператора, яка поставила святу ікону у Влахернському храмі.
Грецький імператор Костянтин IХ Мономах (1042-1054), видаючи у 1046 році свою дочку Ганну за князя Всеволода Ярославича, сина Ярослава Мудрого, благословив її в дорогу цією іконою. Після смерті князя Всеволода ікона перейшла до його сина Володимира Мономаха, який переніс її на початку ХІІ століття до Смоленської соборної церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу ікона отримала назву Одигітрія Смоленська.
У 1238 році за голосом від ікони самовідданий православний воїн Меркурій вночі проник у табір Батия і перебив безліч ворогів, у тому числі й їхнього найсильнішого воїна. Прийнявши в битві мученицьку кончину, він був зарахований Церквою до святих (пам'ять 24 листопада).
У ХІV столітті Смоленськ перебував у володінні Литовських князів. Дочку князя Вітовта Софію видали заміж за великого князя Московського Василя Димитрієвича (1398-1425). 1398 року вона привезла із собою до Москви Смоленську ікону Божої Матері. Святий образ встановили в Благовіщенському соборі Кремля, праворуч від царської брами.
У 1456 році, на прохання жителів Смоленська на чолі з єпископом Мисаїлом, ікона була урочисто з хресною ходою повернута до Смоленська, а в Москві залишилися дві її копії. У 1602 році з чудотворної ікони був написаний точний список (у 1666 році разом із стародавньою іконою новий список возили до Москви для відновлення), який помістили у вежі Смоленської фортечної стіни, над Дніпровською брамою, під спеціально влаштованим наметом. Пізніше, в 1727 році, там було влаштовано дерев'яну церкву, а в 1802 - кам'яну.
Новий список сприйняв благодатну силу стародавнього образу, і коли російські війська 5 серпня 1812 року залишали Смоленськ, ікону взяли з собою для охорони від ворога. Напередодні Бородінської битви цей образ носили табором, щоб зміцнити і підбадьорити воїнів до великого подвигу. Стародавній образ Смоленської Одигітрії, взятий тимчасово в Успенський собор, у день Бородінської битви разом з Іверською та Володимирською іконами Божої Матері обносили навколо Білого міста, Китай-міста та кремлівських стін, а потім відправили до хворих та поранених до Лефортівського палацу. Перед залишенням Москви ікона була взята в Ярославль.
Так благоговійно зберігали наші предки ці ікони-сестри, і Божа Мати через Свої образи охороняла нашу Батьківщину. Після перемоги над ворогом ікона Одигітрії разом із уславленим списком була повернута до Смоленська.
Святкування на честь цього чудотворного образу 28 липня було встановлено 1525 року на згадку про повернення Смоленська.
Свята ікона Божої Матері Одигітрії – одна з головних святинь Православної Церкви. Віруючі отримували та отримують від неї багату благодатну допомогу.
Грецький імператор Костянтин IХ Мономах (1042-1054), видаючи у 1046 році свою дочку Ганну за князя Всеволода Ярославича, сина Ярослава Мудрого, благословив її в дорогу цією іконою. Після смерті князя Всеволода ікона перейшла до його сина Володимира Мономаха, який переніс її на початку ХІІ століття до Смоленської соборної церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу ікона отримала назву Одигітрія Смоленська.
У 1238 році за голосом від ікони самовідданий православний воїн Меркурій вночі проник у табір Батия і перебив безліч ворогів, у тому числі й їхнього найсильнішого воїна. Прийнявши в битві мученицьку кончину, він був зарахований Церквою до святих (пам'ять 24 листопада).
У ХІV столітті Смоленськ перебував у володінні Литовських князів. Дочку князя Вітовта Софію видали заміж за великого князя Московського Василя Димитрієвича (1398-1425). 1398 року вона привезла із собою до Москви Смоленську ікону Божої Матері. Святий образ встановили в Благовіщенському соборі Кремля, праворуч від царської брами.
У 1456 році, на прохання жителів Смоленська на чолі з єпископом Мисаїлом, ікона була урочисто з хресною ходою повернута до Смоленська, а в Москві залишилися дві її копії. У 1602 році з чудотворної ікони був написаний точний список (у 1666 році разом із стародавньою іконою новий список возили до Москви для відновлення), який помістили у вежі Смоленської фортечної стіни, над Дніпровською брамою, під спеціально влаштованим наметом. Пізніше, в 1727 році, там було влаштовано дерев'яну церкву, а в 1802 - кам'яну.
Новий список сприйняв благодатну силу стародавнього образу, і коли російські війська 5 серпня 1812 року залишали Смоленськ, ікону взяли з собою для охорони від ворога. Напередодні Бородінської битви цей образ носили табором, щоб зміцнити і підбадьорити воїнів до великого подвигу. Стародавній образ Смоленської Одигітрії, взятий тимчасово в Успенський собор, у день Бородінської битви разом з Іверською та Володимирською іконами Божої Матері обносили навколо Білого міста, Китай-міста та кремлівських стін, а потім відправили до хворих та поранених до Лефортівського палацу. Перед залишенням Москви ікона була взята в Ярославль.
Так благоговійно зберігали наші предки ці ікони-сестри, і Божа Мати через Свої образи охороняла нашу Батьківщину. Після перемоги над ворогом ікона Одигітрії разом із уславленим списком була повернута до Смоленська.
Святкування на честь цього чудотворного образу 28 липня було встановлено 1525 року на згадку про повернення Смоленська.
Свята ікона Божої Матері Одигітрії – одна з головних святинь Православної Церкви. Віруючі отримували та отримують від неї багату благодатну допомогу.