- 01.08.2022
- 211 Переглядів
2 серпня Православна церква вшановує памя'ть святого пророка Іллі.
Святий пророк Ілля – один з найбільших пророків і перший незайманий Старого Завіту – народився у Фесвії Ґілеадській в коліні Левіїному за 900 років до Втілення Бога Слова.
Святитель Єпифаній Кіпрський повідомляє про народження пророка Іллі такий переказ: "Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благородні мужі вітали його, сповивали вогнем і живили полум'ям вогненним". Дане немовляті ім'я Ілля (фортеця Господня) визначило все його життя. Змалку він присвятив себе Єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в суворому пості, Богомислі та молитві. Покликаний до пророцького служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став полум'яним ревнителем істинної віри і благочестя. У той час ізраїльський народ відпав від віри своїх батьків, залишив Єдиного Бога і поклонявся язичницьким ідолам, шанування яких запровадив безбожний цар Єровоам. Особливо підтримувала ідолослужіння дружина царя Ахава, язичниця Єзавель. Поклоніння ідолу Ваалу призвело ізраїльтян до повного морального розкладання. Бачачи загибель свого народу, пророк Ілля став викривати царя Ахава в безбожності, переконуючи його покаятися і звернутися до Істинного Бога. Цар не послухався його. Тоді пророк Ілля оголосив йому, що в покарання три роки не буде ні дощу, ні роси на землі, і посуха припиниться тільки за його молитвою. І справді, за молитвою пророка небо закрилося, настала посуха і голод по всій землі. Народ страждав від нестерпної спеки та голоду. Господь за Своїм милосердям, бачачи страждання людей, був готовий пощадити всіх і послати дощ на землю, але не хотів порушити слова пророка Іллі, котрий горів бажанням навернути серця ізраїльтян до покаяння і повернути їх до істинного шанування Бога. Зберігаючи пророка Іллю від рук Єзавелі, Господь під час лиха послав його в таємне місце біля потоку Хораф. Хижим воронам Господь наказав приносити їжу пророку, вселяючи йому жалість до страждаючого народу. Коли потік Хораф висох, Господь послав пророка Іллю до Сарепти Сидонської до бідної вдови, яка страждала разом із дітьми в очікуванні голодної смерті. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок з останньої жмені борошна та решти олії. Тоді за молитвою пророка Іллі мука та олія з того часу не виснажувалися в домі вдови протягом усього голоду. Силою своєї молитви великий пророк сотворив інше диво воскресив померлого сина цієї вдови. Через три роки посухи Милосердний Господь послав пророка до царя Ахава для припинення лиха. Пророк Ілля наказав зібрати на гору Карміл увесь Ізраїль та жерців Ваала. Коли народ зібрався, пророк Ілля запропонував спорудити два жертовники: один – від жерців Ваала, інший – від пророка Іллі для служіння Істинному Богові. "На який з них спаде вогонь з неба, той буде вказівкою, чий Бог істинний, – сказав пророк Ілля, – і всі повинні будуть вклонитися Йому, а ті, хто не визнає Його, будуть віддані смерті". Першими приступили до жертвопринесення жерці Ваала: вони волали до ідола з ранку до вечора, але марно – небо мовчало. До вечора святий пророк Ілля спорудив свій жертовник із 12-ти каменів, за кількістю колін Ізраїлевих, поклав жертву на дрова, наказав викопати довкола жертовника рів і наказав поливати жертву та дрова водою. Коли рів наповнився водою, полум'яний пророк звернувся до Бога з гарячою молитвою і проханням, щоб Господь послав з неба вогонь для напоумлення ізраїльських людей, що заблукали, і звернув серця їх до Себе. За молитвою пророка з неба зійшов вогонь і попалив жертву, дрова, каміння та навіть воду. Народ упав на землю, волаючи: "Воістину Господь є Бог Єдиний і немає іншого Бога, крім Нього!". Тоді пророк Ілля вбив усіх жерців Ваалових і почав молитися про послання дощу. По його молитві небо відкрилося і випав сильний дощ, що напував спраглу землю.
Цар Ахав усвідомив свою помилку і оплакав гріхи, але дружина його Єзавель погрожувала вбити Божого пророка. Пророк Ілля утік у царство Юдейське і, сумуючи про безсилля викорінити ідолопоклонство, просив у Бога собі смерті. Йому явився Ангел Господній, зміцнив його їжею і наказав іти в далеку дорогу. Сорок днів і ночей йшов пророк Ілля і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут після грізної бурі, землетрусу та полум'я Господь з'явився "у тихому вітрі" (3 Цар. 19, 12) і відкрив скорботному пророку, що Він зберіг сім тисяч вірних рабів, що не поклонилися Ваалу. Господь наказав пророкові Іллі помазати на пророче служіння Єлисея. За свою полум'яну ревність про Славу Божу пророк Ілля був узятий на Небо живим у вогняній колісниці. Пророк Єлисей став свідком сходження пророка Іллі на небо у вогненній колісниці і отримав разом з його впалаю милотією (плащем) дар пророчого духу вдвічі більший, ніж мав пророк Ілля.
За переказами Святої Церкви, пророк Ілля буде Предтечею Страшного Другого Пришестя Христа на землю і під час проповіді прийме тілесну смерть.
Життя святого пророка Іллі описано у Старозавітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сир. 48, 1–15; 1 Мак. 2, 58). Під час Преображення Господнього пророк Ілля розмовляв зі Спасителем на горі Фавор (Мт. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).
З дня вогняного піднесення на Небо пророка Іллі його шанування в Христовій Церкві ніколи не переривалося. Православна Церква свято шанує пророка Іллю. Перша церква, збудована у Києві за князя Ігоря, була в ім'я пророка Іллі. Після Хрещення свята рівноапостольна княгиня Ольга (пам'ять 11 липня) збудувала храм пророка Іллі у себе на батьківщині, у селі Вибути.
Іконописна традиція зображує пророка Іллю піднесеним на колісниці з вогненними колесами, яка оточена з усіх боків полум'ям і запряжена чотирма крилатими кіньми.
Святий пророк Ілля – один з найбільших пророків і перший незайманий Старого Завіту – народився у Фесвії Ґілеадській в коліні Левіїному за 900 років до Втілення Бога Слова.
Святитель Єпифаній Кіпрський повідомляє про народження пророка Іллі такий переказ: "Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благородні мужі вітали його, сповивали вогнем і живили полум'ям вогненним". Дане немовляті ім'я Ілля (фортеця Господня) визначило все його життя. Змалку він присвятив себе Єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в суворому пості, Богомислі та молитві. Покликаний до пророцького служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став полум'яним ревнителем істинної віри і благочестя. У той час ізраїльський народ відпав від віри своїх батьків, залишив Єдиного Бога і поклонявся язичницьким ідолам, шанування яких запровадив безбожний цар Єровоам. Особливо підтримувала ідолослужіння дружина царя Ахава, язичниця Єзавель. Поклоніння ідолу Ваалу призвело ізраїльтян до повного морального розкладання. Бачачи загибель свого народу, пророк Ілля став викривати царя Ахава в безбожності, переконуючи його покаятися і звернутися до Істинного Бога. Цар не послухався його. Тоді пророк Ілля оголосив йому, що в покарання три роки не буде ні дощу, ні роси на землі, і посуха припиниться тільки за його молитвою. І справді, за молитвою пророка небо закрилося, настала посуха і голод по всій землі. Народ страждав від нестерпної спеки та голоду. Господь за Своїм милосердям, бачачи страждання людей, був готовий пощадити всіх і послати дощ на землю, але не хотів порушити слова пророка Іллі, котрий горів бажанням навернути серця ізраїльтян до покаяння і повернути їх до істинного шанування Бога. Зберігаючи пророка Іллю від рук Єзавелі, Господь під час лиха послав його в таємне місце біля потоку Хораф. Хижим воронам Господь наказав приносити їжу пророку, вселяючи йому жалість до страждаючого народу. Коли потік Хораф висох, Господь послав пророка Іллю до Сарепти Сидонської до бідної вдови, яка страждала разом із дітьми в очікуванні голодної смерті. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок з останньої жмені борошна та решти олії. Тоді за молитвою пророка Іллі мука та олія з того часу не виснажувалися в домі вдови протягом усього голоду. Силою своєї молитви великий пророк сотворив інше диво воскресив померлого сина цієї вдови. Через три роки посухи Милосердний Господь послав пророка до царя Ахава для припинення лиха. Пророк Ілля наказав зібрати на гору Карміл увесь Ізраїль та жерців Ваала. Коли народ зібрався, пророк Ілля запропонував спорудити два жертовники: один – від жерців Ваала, інший – від пророка Іллі для служіння Істинному Богові. "На який з них спаде вогонь з неба, той буде вказівкою, чий Бог істинний, – сказав пророк Ілля, – і всі повинні будуть вклонитися Йому, а ті, хто не визнає Його, будуть віддані смерті". Першими приступили до жертвопринесення жерці Ваала: вони волали до ідола з ранку до вечора, але марно – небо мовчало. До вечора святий пророк Ілля спорудив свій жертовник із 12-ти каменів, за кількістю колін Ізраїлевих, поклав жертву на дрова, наказав викопати довкола жертовника рів і наказав поливати жертву та дрова водою. Коли рів наповнився водою, полум'яний пророк звернувся до Бога з гарячою молитвою і проханням, щоб Господь послав з неба вогонь для напоумлення ізраїльських людей, що заблукали, і звернув серця їх до Себе. За молитвою пророка з неба зійшов вогонь і попалив жертву, дрова, каміння та навіть воду. Народ упав на землю, волаючи: "Воістину Господь є Бог Єдиний і немає іншого Бога, крім Нього!". Тоді пророк Ілля вбив усіх жерців Ваалових і почав молитися про послання дощу. По його молитві небо відкрилося і випав сильний дощ, що напував спраглу землю.
Цар Ахав усвідомив свою помилку і оплакав гріхи, але дружина його Єзавель погрожувала вбити Божого пророка. Пророк Ілля утік у царство Юдейське і, сумуючи про безсилля викорінити ідолопоклонство, просив у Бога собі смерті. Йому явився Ангел Господній, зміцнив його їжею і наказав іти в далеку дорогу. Сорок днів і ночей йшов пророк Ілля і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут після грізної бурі, землетрусу та полум'я Господь з'явився "у тихому вітрі" (3 Цар. 19, 12) і відкрив скорботному пророку, що Він зберіг сім тисяч вірних рабів, що не поклонилися Ваалу. Господь наказав пророкові Іллі помазати на пророче служіння Єлисея. За свою полум'яну ревність про Славу Божу пророк Ілля був узятий на Небо живим у вогняній колісниці. Пророк Єлисей став свідком сходження пророка Іллі на небо у вогненній колісниці і отримав разом з його впалаю милотією (плащем) дар пророчого духу вдвічі більший, ніж мав пророк Ілля.
За переказами Святої Церкви, пророк Ілля буде Предтечею Страшного Другого Пришестя Христа на землю і під час проповіді прийме тілесну смерть.
Життя святого пророка Іллі описано у Старозавітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сир. 48, 1–15; 1 Мак. 2, 58). Під час Преображення Господнього пророк Ілля розмовляв зі Спасителем на горі Фавор (Мт. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).
З дня вогняного піднесення на Небо пророка Іллі його шанування в Христовій Церкві ніколи не переривалося. Православна Церква свято шанує пророка Іллю. Перша церква, збудована у Києві за князя Ігоря, була в ім'я пророка Іллі. Після Хрещення свята рівноапостольна княгиня Ольга (пам'ять 11 липня) збудувала храм пророка Іллі у себе на батьківщині, у селі Вибути.
Іконописна традиція зображує пророка Іллю піднесеним на колісниці з вогненними колесами, яка оточена з усіх боків полум'ям і запряжена чотирма крилатими кіньми.