- 02.08.2024
- 107 Переглядів
3 серпня святкуєтья пам’ять пророка Єзекілії.
Святий пророк Єзекіїль жив у VI столітті до Різдва Христового. Народився в місті Сарірі, походив із коліна Левіїна, був священиком і сином священика Вузія. Під час другої навали на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора, у 25-річному віці Єзекіїля відвели до Вавилону разом із царем Єхонією II і багатьма іншими іудеями.
У полоні пророк Єзекіїль жив при річці Ховар. Там, на 30-му році життя, у видіннях йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якої було полум’я, а в ній – таємничу подобу рухомої духом колісниці та чотирьох крилатих тварин, які мали кожне чотири обличчя: людину, лева, тельця й орла. Перед їхніми обличчями були колеса, усіяні очима. Над колісницею височіло ніби кришталеве склепіння, а над склепінням – подоба престолу ніби з блискучого сапфіра. На цьому престолі сяюча “подоба Людини”, а навколо Нього веселка (Єз. 1:4-28).
За тлумаченням отців Церкви, пресвітла “подоба Людини”, що сидить на сапфіровому престолі, була прообразом втілення Сина Божого від Пресвятої Діви Марії, що з’явилася Престолом Божим; чотири тварини проображали чотирьох євангелістів, колеса з безліччю очей – частини світу з усіма народами землі. Під час цього видіння святий пророк від страху впав на землю, але голос Божий наказав йому встати і потім оголосив, що Господь посилає його на проповідь до народу ізраїльського. З цього часу почалося пророче служіння Єзекіїля. Пророк Єзекіїль сповістив народу ізраїльському, який перебував у полоні вавилонському, про майбутні випробування як покарання за омани у вірі та відступництво від Істинного Бога. Пророк сповіщав також і настання кращих часів для своїх полонених співвітчизників, пророкував повернення їх з вавилонського полону і відновлення Єрусалимського храму.
Особливо важливими є два знаменних видіння пророка – про храм Господній, сповнений слави, і про сухі кістки на полі, яким Дух Божий дав нове життя. Видіння про храм було таємничим прообразом визволення роду людського від праці ворожої та влаштування Церкви Христової через спокутний подвиг Сина Божого, що втілився від Пресвятої Діви Марії, яку пророк називав “брамою зачиненою”, якою пройшов тільки один Господь Бог (Єз. 44:2). Видіння про сухі кістки на полі – прообраз загального воскресіння мертвих і нового вічного життя відкуплених Хресною смертю Господа Ісуса Христа (Єз. 37:1-14).
Святий пророк Єзекіїль мав від Господа дар чудотворення. Він, як і пророк Мойсей, молитвою до Бога розділив води річки Ховара, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк просив у Бога примноження їжі для голодуючих.
За викриття в ідолопоклонстві одного єврейського князя святого Єзекіїля стратили: прив’язаний до диких коней, він був розірваний на частини. Благочестиві євреї зібрали понівечене тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сіма і Арфаксада, прабатьків Авраама, недалеко від Багдада. Пророцтва Єзекіїля записані в книзі, названій його ім’ям і включеній до Біблії.
Святий пророк Єзекіїль жив у VI столітті до Різдва Христового. Народився в місті Сарірі, походив із коліна Левіїна, був священиком і сином священика Вузія. Під час другої навали на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора, у 25-річному віці Єзекіїля відвели до Вавилону разом із царем Єхонією II і багатьма іншими іудеями.
У полоні пророк Єзекіїль жив при річці Ховар. Там, на 30-му році життя, у видіннях йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якої було полум’я, а в ній – таємничу подобу рухомої духом колісниці та чотирьох крилатих тварин, які мали кожне чотири обличчя: людину, лева, тельця й орла. Перед їхніми обличчями були колеса, усіяні очима. Над колісницею височіло ніби кришталеве склепіння, а над склепінням – подоба престолу ніби з блискучого сапфіра. На цьому престолі сяюча “подоба Людини”, а навколо Нього веселка (Єз. 1:4-28).
За тлумаченням отців Церкви, пресвітла “подоба Людини”, що сидить на сапфіровому престолі, була прообразом втілення Сина Божого від Пресвятої Діви Марії, що з’явилася Престолом Божим; чотири тварини проображали чотирьох євангелістів, колеса з безліччю очей – частини світу з усіма народами землі. Під час цього видіння святий пророк від страху впав на землю, але голос Божий наказав йому встати і потім оголосив, що Господь посилає його на проповідь до народу ізраїльського. З цього часу почалося пророче служіння Єзекіїля. Пророк Єзекіїль сповістив народу ізраїльському, який перебував у полоні вавилонському, про майбутні випробування як покарання за омани у вірі та відступництво від Істинного Бога. Пророк сповіщав також і настання кращих часів для своїх полонених співвітчизників, пророкував повернення їх з вавилонського полону і відновлення Єрусалимського храму.
Особливо важливими є два знаменних видіння пророка – про храм Господній, сповнений слави, і про сухі кістки на полі, яким Дух Божий дав нове життя. Видіння про храм було таємничим прообразом визволення роду людського від праці ворожої та влаштування Церкви Христової через спокутний подвиг Сина Божого, що втілився від Пресвятої Діви Марії, яку пророк називав “брамою зачиненою”, якою пройшов тільки один Господь Бог (Єз. 44:2). Видіння про сухі кістки на полі – прообраз загального воскресіння мертвих і нового вічного життя відкуплених Хресною смертю Господа Ісуса Христа (Єз. 37:1-14).
Святий пророк Єзекіїль мав від Господа дар чудотворення. Він, як і пророк Мойсей, молитвою до Бога розділив води річки Ховара, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк просив у Бога примноження їжі для голодуючих.
За викриття в ідолопоклонстві одного єврейського князя святого Єзекіїля стратили: прив’язаний до диких коней, він був розірваний на частини. Благочестиві євреї зібрали понівечене тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сіма і Арфаксада, прабатьків Авраама, недалеко від Багдада. Пророцтва Єзекіїля записані в книзі, названій його ім’ям і включеній до Біблії.