
- Вчора
- 15 Переглядів
24 серпня Православна Церква вшановує пам'ять преподобного мученика Феодора Острозького, частинка мощів якого знаходиться в нашому храмі.
З 1385 року в давніх письмових актах згадується ім'я св. Феодора, князя Острозького, мощі якого спочивають у Дальніх печерах Киево-Печерскої лаври.
Він вважається сином першого документально відомого з князів Острозьких, Данила. Преподобний Феодор жив у першій половині XV століття і вирізнявся ревністю до захисту Православ'я. У цей час велике князівство Литовське перебувало в запеклій боротьбі з Польщею. Вітовт, двоюрідний брат польського короля Владислава Ягелла, побоюючись, щоб митрополити всієї Русі, які жили від часів Петра постійно в Москві, своїм впливом не встановили братерської одностайності між Литовсько-Руськими і Московськими землями, небезпечної для Литовського правління, поспішив встановити для своїх земель митрополію, окрему від Московської.
Але ще більше він намагався перервати будь-який політичний зв'язок Литовського князівства з короною Польською. Після смерті його, Свидригайло, рідний брат Ягелла, наслідував його приклад. Для Православ'я було корисним не мати ніякої залежності від Польщі, тому-то і Феодор, князь Острозький, допомагав Свидригайлу проти Польщі, і вельми прославився в цій боротьбі. Посиливши свої дружини найманими валохами й татарами, Феодор мужньо діяв проти Жигмонта Кейстуговича, якого Польща протиставила Свидригайлу.
1432 року він оволодів замком Смотричем на Поділлі та підпорядкував Свидригайловій владі Луцьк, головне з міст Волинських. Слідом за тим розбив він вщент і взяв у полон Бучацького, старосту Кам'янецької фортеці, і спустошив околиці Бреста Литовського. Передавши княжий престол і славу синові своєму Василеві, Феодор, за переказами короткого рукописного життєпису, прийняв у Печерському монастирі святе чернецтво і, старанно трудячись за своє спасіння й догідливість Богові, прикрасив душу свою всіма чеснотами.
В історію Русі зі славою увійшли і нащадки святого Феодора, князі Костянтин Іванович і Костянтин Костянтинович, які захищали Православну Церкву в краї від утисків з боку іновірної влади.
З 1385 року в давніх письмових актах згадується ім'я св. Феодора, князя Острозького, мощі якого спочивають у Дальніх печерах Киево-Печерскої лаври.
Він вважається сином першого документально відомого з князів Острозьких, Данила. Преподобний Феодор жив у першій половині XV століття і вирізнявся ревністю до захисту Православ'я. У цей час велике князівство Литовське перебувало в запеклій боротьбі з Польщею. Вітовт, двоюрідний брат польського короля Владислава Ягелла, побоюючись, щоб митрополити всієї Русі, які жили від часів Петра постійно в Москві, своїм впливом не встановили братерської одностайності між Литовсько-Руськими і Московськими землями, небезпечної для Литовського правління, поспішив встановити для своїх земель митрополію, окрему від Московської.
Але ще більше він намагався перервати будь-який політичний зв'язок Литовського князівства з короною Польською. Після смерті його, Свидригайло, рідний брат Ягелла, наслідував його приклад. Для Православ'я було корисним не мати ніякої залежності від Польщі, тому-то і Феодор, князь Острозький, допомагав Свидригайлу проти Польщі, і вельми прославився в цій боротьбі. Посиливши свої дружини найманими валохами й татарами, Феодор мужньо діяв проти Жигмонта Кейстуговича, якого Польща протиставила Свидригайлу.
1432 року він оволодів замком Смотричем на Поділлі та підпорядкував Свидригайловій владі Луцьк, головне з міст Волинських. Слідом за тим розбив він вщент і взяв у полон Бучацького, старосту Кам'янецької фортеці, і спустошив околиці Бреста Литовського. Передавши княжий престол і славу синові своєму Василеві, Феодор, за переказами короткого рукописного життєпису, прийняв у Печерському монастирі святе чернецтво і, старанно трудячись за своє спасіння й догідливість Богові, прикрасив душу свою всіма чеснотами.
В історію Русі зі славою увійшли і нащадки святого Феодора, князі Костянтин Іванович і Костянтин Костянтинович, які захищали Православну Церкву в краї від утисків з боку іновірної влади.