- 05.04.2025
- 78 Переглядів
6 квітня - П’ята неділя Великого посту присвячена пам’яті преподобної Марії Єгипетської.
Мало можна знайти в наших святцях настільки суперечливих постатей. Адже в світі Марія була відома як блудниця. До Єрусалиму вона подалася, щоб весело провести час разом із прочанами, побаченими на кораблі. Але - всупереч задумові під час подорожі - її знайшла ласка Божа. Коли Марія вже в Єрусалимі хотіла зайти до храму, щось її зупинило і змусило озирнутися на минуле. Вона з жахом побачила, скільки лиха було вчинено за все життя, скількох фатальних помилок вона припустилася. Здавалося б, можна було втекти звідти і ніколи не повертатися до храму. Але тут Марія якраз і виявила наполегливість, яка врятувала її і виокремила з-поміж усього багатотисячного сонму святих. Настільки виокремила, що їй було присвячене і одне з центральних постових богослужінь на утрені минулого четверга, і П’ята неділя Великого посту!
Марія покаялася. Покаялася настільки щиро й глибоко, що все своє наступне життя присвятила очищенню й освяченню пустельною аскезою. Господь урятував її, простив їй усі її падіння й помилки, які вона вчинила протягом свого життя. Бог показав її світові вже в останні роки життя через скромного священика, який покликаний був, аби дати їй найвищу нагороду, яка існує на світі, – святе причастя Тіла і Крові Христової.
Спомин про Преподобну Марію Єгипетську дається нам для того, щоб ми з вами повірили у свої можливості. Повірили не тільки в сили і не стільки в сили – вони можуть бути в нас слабкими, – але в те, що Христос здатний вивести нас із, здавалося б, найбільш безнадійних ситуацій. Тих, в які ми деколи потрапляємо, здатний звільнити нас від тягарів, від немочей і недуг, які здаються чи не навіки покладеними на нашу душу.
Господь кличе нас до Себе. Він кличе нас у Свій спасительний Єрусалим. Не в той, на землі, у який Він простує в страсні дні, а в майбутній Небесний Єрусалим, у майбутнє Небесне Царство.
Мало можна знайти в наших святцях настільки суперечливих постатей. Адже в світі Марія була відома як блудниця. До Єрусалиму вона подалася, щоб весело провести час разом із прочанами, побаченими на кораблі. Але - всупереч задумові під час подорожі - її знайшла ласка Божа. Коли Марія вже в Єрусалимі хотіла зайти до храму, щось її зупинило і змусило озирнутися на минуле. Вона з жахом побачила, скільки лиха було вчинено за все життя, скількох фатальних помилок вона припустилася. Здавалося б, можна було втекти звідти і ніколи не повертатися до храму. Але тут Марія якраз і виявила наполегливість, яка врятувала її і виокремила з-поміж усього багатотисячного сонму святих. Настільки виокремила, що їй було присвячене і одне з центральних постових богослужінь на утрені минулого четверга, і П’ята неділя Великого посту!
Марія покаялася. Покаялася настільки щиро й глибоко, що все своє наступне життя присвятила очищенню й освяченню пустельною аскезою. Господь урятував її, простив їй усі її падіння й помилки, які вона вчинила протягом свого життя. Бог показав її світові вже в останні роки життя через скромного священика, який покликаний був, аби дати їй найвищу нагороду, яка існує на світі, – святе причастя Тіла і Крові Христової.
Спомин про Преподобну Марію Єгипетську дається нам для того, щоб ми з вами повірили у свої можливості. Повірили не тільки в сили і не стільки в сили – вони можуть бути в нас слабкими, – але в те, що Христос здатний вивести нас із, здавалося б, найбільш безнадійних ситуацій. Тих, в які ми деколи потрапляємо, здатний звільнити нас від тягарів, від немочей і недуг, які здаються чи не навіки покладеними на нашу душу.
Господь кличе нас до Себе. Він кличе нас у Свій спасительний Єрусалим. Не в той, на землі, у який Він простує в страсні дні, а в майбутній Небесний Єрусалим, у майбутнє Небесне Царство.