- 01.04.2023
- 108 Переглядів
2 квітня Православна Церква вшановує пам'ять Преподобної Марії Єгипетської.
Преподобна Марія, прозвана Єгипетською, жила в середині V і на початку VI століття. Її молодість не віщувала нічого хорошого. Марії виповнилося лише дванадцять років, коли вона пішла зі свого будинку в місті Олександрії. Будучи вільною від батьківського нагляду, молодою і недосвідченою, Марія захопилася порочним життям. Нікому було зупинити її на шляху до загибелі, а спокусників і спокус було чимало. Так 17 років Марія жила в гріхах, доки милостивий Господь не звернув її до покаяння.
Сталося це так. За збігом обставин Марія приєдналася до групи прочан, які прямували до Святої Землі. Пливучи з паломниками на кораблі, Марія не переставала спокушати людей і грішити. Потрапивши до Єрусалиму, вона приєдналася до прочан, які прямували до храму Воскресіння Христового.
Люди широким натовпом входили до храму, а Марія біля входу була залишена невидимою рукою і жодними зусиллями не могла увійти до нього. Тут зрозуміла вона, що Господь не допускає її увійти у святе місце за її нечистоту.
Охоплена жахом і почуттям глибокого каяття, вона стала благати Бога пробачити гріхи, обіцяючи докорінно виправити своє життя. Побачивши біля входу до храму ікону Божої Матері, Марія стала просити Її про заступництво за неї перед Богом. Після цього вона відразу відчула в душі просвітлення і безперешкодно увійшла в храм. Проливши рясні сльози біля гробу Господнього, вона вийшла з храму зовсім іншою людиною.
Марія виконала свою обіцянку змінити своє життя. З Єрусалима вона пішла в сувору і безлюдну Йорданську пустелю і там майже півстоліття провела в повній самоті, в пості й молитві. Так суворими зусиллями Марія Єгипетська повністю подолала в собі всі гріховні бажання і зробила серце своє чистим храмом Духа Святого.
Старець Зосима, що жив у Йорданському монастирі св. Іоанна Предтечі, промислом Божим удостоївся зустрітися в пустелі з преподобною Марією, коли та вже була глибокою старицею. Він був вражений її святістю і даром прозорливості. Одного разу він побачив її під час молитви такою, що ніби піднеслася над землею, а іншого разу - такою, що йде через річку Йордан, наче по суші.
Розстаючись із Зосимою, преподобна Марія попросила його через рік знову прийти в пустелю, щоб причастити її. Старець у призначений час повернувся і причастив преподобну Марію Святих Таїн. Потім прийшовши в пустелю ще через рік у надії бачити святу, він уже не застав її в живих. Старець поховав останки св. Марії там, у пустелі, в чому йому допоміг лев, який своїми кігтями вирив яму для поховання тіла праведниці. Це було приблизно в 521 році.
Так із великої грішниці преподобна Марія стала з Божою поміччю найвеличнішою святою і залишила такий яскравий приклад покаяння.
Преподобна Марія, прозвана Єгипетською, жила в середині V і на початку VI століття. Її молодість не віщувала нічого хорошого. Марії виповнилося лише дванадцять років, коли вона пішла зі свого будинку в місті Олександрії. Будучи вільною від батьківського нагляду, молодою і недосвідченою, Марія захопилася порочним життям. Нікому було зупинити її на шляху до загибелі, а спокусників і спокус було чимало. Так 17 років Марія жила в гріхах, доки милостивий Господь не звернув її до покаяння.
Сталося це так. За збігом обставин Марія приєдналася до групи прочан, які прямували до Святої Землі. Пливучи з паломниками на кораблі, Марія не переставала спокушати людей і грішити. Потрапивши до Єрусалиму, вона приєдналася до прочан, які прямували до храму Воскресіння Христового.
Люди широким натовпом входили до храму, а Марія біля входу була залишена невидимою рукою і жодними зусиллями не могла увійти до нього. Тут зрозуміла вона, що Господь не допускає її увійти у святе місце за її нечистоту.
Охоплена жахом і почуттям глибокого каяття, вона стала благати Бога пробачити гріхи, обіцяючи докорінно виправити своє життя. Побачивши біля входу до храму ікону Божої Матері, Марія стала просити Її про заступництво за неї перед Богом. Після цього вона відразу відчула в душі просвітлення і безперешкодно увійшла в храм. Проливши рясні сльози біля гробу Господнього, вона вийшла з храму зовсім іншою людиною.
Марія виконала свою обіцянку змінити своє життя. З Єрусалима вона пішла в сувору і безлюдну Йорданську пустелю і там майже півстоліття провела в повній самоті, в пості й молитві. Так суворими зусиллями Марія Єгипетська повністю подолала в собі всі гріховні бажання і зробила серце своє чистим храмом Духа Святого.
Старець Зосима, що жив у Йорданському монастирі св. Іоанна Предтечі, промислом Божим удостоївся зустрітися в пустелі з преподобною Марією, коли та вже була глибокою старицею. Він був вражений її святістю і даром прозорливості. Одного разу він побачив її під час молитви такою, що ніби піднеслася над землею, а іншого разу - такою, що йде через річку Йордан, наче по суші.
Розстаючись із Зосимою, преподобна Марія попросила його через рік знову прийти в пустелю, щоб причастити її. Старець у призначений час повернувся і причастив преподобну Марію Святих Таїн. Потім прийшовши в пустелю ще через рік у надії бачити святу, він уже не застав її в живих. Старець поховав останки св. Марії там, у пустелі, в чому йому допоміг лев, який своїми кігтями вирив яму для поховання тіла праведниці. Це було приблизно в 521 році.
Так із великої грішниці преподобна Марія стала з Божою поміччю найвеличнішою святою і залишила такий яскравий приклад покаяння.