Меню
Назад » » 2025 » Серпень » 18

Преображення Господа Нашого Ісуса Христа

  • 18.08.2025
  • 26 Переглядів
19 серпня Свята Православна Церква святкує День Преображення Господнього. 

Преображення Господнє — одне із дванадцяти найбільших свят, встановлене на честь явлення божественної слави і сили Ісуса Христа своїм учням. Святі отці називали це свято другим Богоявленням.

Цю велику і визначну подію Преображення Христа описують в Євангелії  відразу три євангелісти — Матфій (17:1-9), Марк (9:2-9) і Лука (9:28-37).

Преображення відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. В кінці служіння Господь Ісус Христос розповів Своїм учням про те, що Йому належить постраждати за весь світ, бути засудженим, розіп’ятим, і на третій день воскреснути. Апостоли вірили, що Христос і є Той Месія, Якого чекав весь Ізраїль, проте такі слова дуже засмучували їх, змушували сумніватися і бентежитися.

Щоб зміцнити віру апостолів, Спаситель продемонстрував трьом із них Свою Божественну славу, перш ніж Його розіпнуть на Хресті. Це було необхідно для того, щоб під час Його майбутніх страждань, розп’яття і смерті на хресті апостоли не засумнівалися б у вірі в Нього як в Сина Божого.

Євангеліє про цю подію розповідає нам: «Одного разу, перебуваючи з учнями в Галілеї, Христос взяв з Собою трьох з них – апостолів Петра, Іоана та Якова – і вирушив на гору Фавор. Зійшовши на вершину, Господь ненадовго залишив їх, щоб помолитися. У момент молитви обличчя Його раптом засяяло яскравим світлом, а одяг став таким сліпучо-білим, що на них неможливо було дивитися.

В цей момент з’явилися два старозавітних пророка – Ілля та Мойсей. Вони стали розмовляти з Господом про Його майбутній шлях в Єрусалим на хресні страждання. Петро запропонував Христу зробити на цій горі три кущі (намети, курені): «Господи! добре нам тут бути; якщо хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один, і один Іллі».

Проте коли Петро говорив це, у небі з’явилася біла хмара, з якої пролунав голос Бога Отця: «Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте». Почувши голос з неба, апостоли злякалися і впали обличчями на землю в побожному страху, настільки їх вразило все побачене і почуте. Господь же підійшов, доторкнувся до них і сказав, щоб вони не боялися. Піднявшись і подивившись навколо, учні нікого крім Спасителя вже не побачили».

У момент Преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської, так Він показав учням всю славу Свого Божества. Тим самим Він також вказав усім вірним християнам на їх майбутній стан у Царстві Небесному, майбутню славу їхніх тіл і душ.

Подія Преображення Ісуса на горі навчає нас, що щастя людини з Богом потребує духовного зросту, тобто пізнати Бога, пізнати себе, зрозуміти, що все в житті приходить від Бога, дане мені для мого добра. Для духовного зросту треба прикласти зусиль, жертвувати час на молитву, зректись грішного, тілесних пристрастей.

Після цього Ісус спустився з ними з гори до інших апостолів, і до народу. Спускаючись з гори, Спаситель заборонив Петру, Іоанну та Іакову розповідати іншим про те, що вони чули і бачили на Фаворі: «Нікому не розповідайте про це видіння, аж поки Син Людський не воскресне з мертвих». Це було необхідно тримати в таємниці, так як Йому ще тільки належало постраждати за гріхи людства.

Звичка усе робити з Богом, усе починати і закінчувати молитвою була добре засвоєна нашими благочестивими предками. Звичайно, такій важливій події в житті хлібороба, як збирання врожаю, приділялася особлива увага. Як і в часи пророка Мойсея, перший сніп пшениці, перший кошик фруктів, перша чашка меду приносилися в храм як дар Богу, з вдячністю і надією, що милість Божа перебуватиме з людиною і надалі.

Звичайно, цей дар додому не забирали, приношення залишалося в храмі для причту і бідних.

Через таке наше вшановування Бога матеріальне набуває властивостей духовного, тимчасове стає вічним. Виражаючи свою відданість Богу через цю жертву – частину врожаю, принесеного в храм, – християнин отримував благословення на весь свій врожай, свій дім, своє життя.