- 29.08.2023
- 148 Переглядів
29 серпня святкується Перенесення з Едесси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа нашого Іісуса Христа, що відбулося в 944 р.
Переказ свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Едесі правив Авгар. Він був уражений по всьому тілу проказою. Чутки про великі чудеса, які творив Господь, поширилися Сирією (Мф. 4, 24) і дійшли до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував у Нього як у Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Учителя. Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через велике скупчення людей, які слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалеку написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвав на ім'я і передав для Авгаря короткий лист, у якому, ублаживши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази і настанови до спасіння. Потім Господь попросив принести воду й убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому закарбувався Його Божественний Лик. Убрус і лист Спасителя Ананія приніс в Едессу. З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Тадей (пам'ять 21 серпня), який проповідував Євангеліє і хрестив увірувавшого Авгаря і всіх жителів Едесси. Написавши на Нерукотворному Образі слова "Христе Боже, всякий, сподіваючись на Тебе, не посоромиться", Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами.
Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один із правнуків Авгаря, який правив Едессою, впав у ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ із міської стіни. Господь повелів у видінні Едеському єпископу приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою. Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли в 545 р. перський цар Хозрой I обложив Едессу, і становище міста здавалося безнадійним, єпископу Євлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати із замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після звершення хресного ходу з Нерукотворним Образом стінами міста перське військо відступило. 630 року Едессою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу.
944 року імператор Костянтин Багрянородний (912-959) забажав перенести Образ у тогочасну столицю Православ'я і викупив його в еміра - правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені духовенством до Константинополя. 16 серпня Образ Спасителя був поставлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Про подальшу долю Нерукотворного Образа існує кілька переказів. За одним - його викрали хрестоносці за часів їхнього панування в Константинополі (1204-1261), але корабель, на який було взято святиню, потонув у Мармуровому морі. За іншими переказами, Нерукотворний Образ було передано близько 1362 року до Генуї, де він зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав із себе точні відбитки. Один із них, так званий "на керамії", відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою до Едесси; інший, відбившись на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що різниця переказів про первісний Нерукотворний Образ ґрунтується на існуванні кількох точних відбитків.
Святкування на честь перенесення Нерукотворного Образа відбувається в попразднство Успіння. Особливе шанування цього свята в Православній Церкві виразилося і в іконописінні; ікона Нерукотворного Образа одна з найпоширеніших.
Переказ свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Едесі правив Авгар. Він був уражений по всьому тілу проказою. Чутки про великі чудеса, які творив Господь, поширилися Сирією (Мф. 4, 24) і дійшли до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував у Нього як у Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Учителя. Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через велике скупчення людей, які слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалеку написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвав на ім'я і передав для Авгаря короткий лист, у якому, ублаживши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази і настанови до спасіння. Потім Господь попросив принести воду й убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому закарбувався Його Божественний Лик. Убрус і лист Спасителя Ананія приніс в Едессу. З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Тадей (пам'ять 21 серпня), який проповідував Євангеліє і хрестив увірувавшого Авгаря і всіх жителів Едесси. Написавши на Нерукотворному Образі слова "Христе Боже, всякий, сподіваючись на Тебе, не посоромиться", Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами.
Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один із правнуків Авгаря, який правив Едессою, впав у ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ із міської стіни. Господь повелів у видінні Едеському єпископу приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою. Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли в 545 р. перський цар Хозрой I обложив Едессу, і становище міста здавалося безнадійним, єпископу Євлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати із замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після звершення хресного ходу з Нерукотворним Образом стінами міста перське військо відступило. 630 року Едессою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу.
944 року імператор Костянтин Багрянородний (912-959) забажав перенести Образ у тогочасну столицю Православ'я і викупив його в еміра - правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені духовенством до Константинополя. 16 серпня Образ Спасителя був поставлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Про подальшу долю Нерукотворного Образа існує кілька переказів. За одним - його викрали хрестоносці за часів їхнього панування в Константинополі (1204-1261), але корабель, на який було взято святиню, потонув у Мармуровому морі. За іншими переказами, Нерукотворний Образ було передано близько 1362 року до Генуї, де він зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав із себе точні відбитки. Один із них, так званий "на керамії", відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою до Едесси; інший, відбившись на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що різниця переказів про первісний Нерукотворний Образ ґрунтується на існуванні кількох точних відбитків.
Святкування на честь перенесення Нерукотворного Образа відбувається в попразднство Успіння. Особливе шанування цього свята в Православній Церкві виразилося і в іконописінні; ікона Нерукотворного Образа одна з найпоширеніших.