Меню
Назад » » 2024 » Травень » 21

Перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у Бар

  • 21.05.2024
  • 152 Перегляда
22 травня Православна Церква святкує день перенесення мощей Миколи Чудотворця з Мір Лікійських (зараз це Туреччина) в італійське місто Бар.

У ХI столітті грецька імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, знищували міста і села, вбиваючи їхніх мешканців, і супроводжували свої жорстокості наругою над святими храмами, мощами, іконами і книгами.

Осквернення святинь обурювало не тільки східних, а й західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Бар, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі святителя.

У 1087 році барські та венеціанські купці вирушили в Антіохію для торгівлі. І ті й інші планували на зворотному шляху взяти мощі святителя Миколая і перевезти їх до Італії. Але баряни випередили венеціанців.

Уперед послали двох людей, які, повернувшись, повідомили, що в місті - все тихо, а в церкві, де покоїться найбільша святиня, вони зустріли тільки чотирьох ченців. Негайно 47 осіб, озброївшись, вирушили до храму святителя Миколая, ченці-сторожі, нічого не підозрюючи, вказали їм поміст, під яким була схована гробниця святого, де, за звичаєм, чужинців помазували миром від мощей святителя.

Чернець розповів при цьому про явлення напередодні святителя Миколая одному старцю. У цьому видінні Святитель наказував дбайливіше зберігати його мощі. Розповідь ця надихнула барян; вони побачили для себе в цьому явищі милість і нібито вказівку Святого. Щоб полегшити свої дії, вони відкрили ченцям свої наміри і запропонували їм викуп - 300 золотих монет.

Вартові відмовилися від грошей і хотіли сповістити жителів про нещастя, що їм загрожувало. Але прибульці зв'язали їх і поставили біля дверей своїх вартових. Вони розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами.

У цій справі особливою старанністю вирізнявся юнак Матвій, який бажав якнайшвидше знайти мощі Святителя. У нетерпінні він розбив кришку, і баряни побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром. Співвітчизники барян, пресвітери Лупп і Дрого, звершили літію, після якої той самий Матвій став витягувати з переповненого миром саркофага мощі Святителя. Це відбувалося 20 квітня 1087 року.

Зважаючи на відсутність ковчега, пресвітер Дрого загорнув мощі у верхній одяг і в супроводі барян переніс їх на корабель. Звільнені ченці повідомили місту сумну звістку про викрадення іноземцями мощей Чудотворця. Натовпи народу зібралися на березі, але було пізно...

8 травня кораблі прибули в Бар, і скоро радісна звістка облетіла все місто. Наступного дня, 9 травня, мощі святителя Миколая урочисто перенесли до церкви святого Стефана, що знаходилася неподалік від моря. Торжество перенесення святині супроводжувалося численними чудотворними зціленнями хворих, що породжувало ще більше благоговіння до великого угодника Божого. За рік було збудовано церкву в ім'я святителя Миколая та освячено папою Урбаном II.

Подія, пов'язана з перенесенням мощей святителя Миколая, викликала особливе шанування Чудотворця й ознаменувалася встановленням особливого свята 9 травня (22 травня за новим стилем). Спочатку свято перенесення мощей святителя Миколая відзначали тільки жителі італійського міста Бар. В інших країнах Християнського Сходу і Заходу воно не було прийняте, незважаючи на те, що про перенесення мощей було широко відомо.

Нашою Православною Церквою святкування пам'яті перенесення мощей святителя Миколая з Мір Лікійських до Бару 9 травня (22 травня за новим стилем) встановлено незабаром після 1087 року на основі глибокого шанування народом великого угодника Божого, яке перейшло з Греції одночасно з прийняттям християнства.

На честь святителя Миколая споруджували численні храми і монастирі, люди називали його ім'ям своїх дітей під час Хрещення. В Україні немає жодної оселі й жодного храму в Церкві, де не було б образу святителя Миколая Чудотворця.