- 28.06.2024
- 104 Перегляда
29 червня Православна Церква вшановує Озерянську ікону Божої Матері.
Історію свою ікона веде ще з кінця XVII ст., коли татарські набіги спустошували Слобожанщину. З’явилася ікона в Озерянській місцевості (знаходиться за 3 кілометри від сел. Мерефа, Харківської області), коли один з її жителів, що косив траву за лісом, після одного з помахів коси почув людський стогін і при цьому побачив половину священного зображення на краю коси, а іншу половину образу і перед нею палаючу свічку — біля коріння дерева, що знаходилось поруч. Косар, взявши обидві половини цього образу, вніс у свою хатину і, склавши їх, поставив у пристойному місці, і, залишивши свою роботу, старанно помолився. На другий день рано вранці він не знайшов святині у своїй хаті, бо вона була на місці явлення, і була зрощена, а на самому місці заструмилось джерело чистої води.
У той час у храмі Різдва Богородиці с. Мерефа служив ієрей Феодор, який і доніс про цю ікону митрополиту Бєлгородському і Обоянському Феодосію і з його дозволу побудував біля місця явлення ікони церкву Різдва Богородиці, де і була ікона. Бачачи знамення благодаті Божої від ікони, о. Феодор побажав, на місці явлення Пречистої Матері пободувати чернечу обитель, яка згодом прославилася у всій Слобідській Україні безлюдно-прекрасну Озерянку і привертала до себе любителів безлюдно-чернечих подвигів.
Старожил села Мерефа в 1762 році дав наступне письмове свідчення: «Видел я и помню, что в церкви Озерянской пустыни стояла чудотворная икона, а откуда и кем была поставлена, знать не могу. Первое чудо от Нее явилось архимандриту Севастиану и при строителе иеромонахе Варсонофии Хвастиченко».
Офіційно вважається, що Першообраз знищений в 30-і роки ХХ століття. З нього залишилися численні списки, які істотно відрізняються один від одного, хоча багато хто з них прославилися своїми чудесами.
Свята чудотворна ікона Богоматері Озерянська перебувала і в Курязькому Преображенському монастирі, і в Озерянському Предтеченському храмі – і всюди сила благодаті Божої від цієї святині проявлялася в зціленнях хворих, яким добра Цілителька недуг щедро подавала милість від цілюшого Свого образу. Жителям Харкова пам’ятне було велике благодіяння Божої Матері, явлене місту від святої Її ікони в тяжкі +1833, 1848 і 1871 роки, коли лютувала в місті холера і забирала в могилу безліч жертв. Багато зберегли в пам’яті випадки зцілення недужих, які свідчать, що Всесвята Володарка зцілює від Свого благодатного Озерянського образу і нині.
Історію свою ікона веде ще з кінця XVII ст., коли татарські набіги спустошували Слобожанщину. З’явилася ікона в Озерянській місцевості (знаходиться за 3 кілометри від сел. Мерефа, Харківської області), коли один з її жителів, що косив траву за лісом, після одного з помахів коси почув людський стогін і при цьому побачив половину священного зображення на краю коси, а іншу половину образу і перед нею палаючу свічку — біля коріння дерева, що знаходилось поруч. Косар, взявши обидві половини цього образу, вніс у свою хатину і, склавши їх, поставив у пристойному місці, і, залишивши свою роботу, старанно помолився. На другий день рано вранці він не знайшов святині у своїй хаті, бо вона була на місці явлення, і була зрощена, а на самому місці заструмилось джерело чистої води.
У той час у храмі Різдва Богородиці с. Мерефа служив ієрей Феодор, який і доніс про цю ікону митрополиту Бєлгородському і Обоянському Феодосію і з його дозволу побудував біля місця явлення ікони церкву Різдва Богородиці, де і була ікона. Бачачи знамення благодаті Божої від ікони, о. Феодор побажав, на місці явлення Пречистої Матері пободувати чернечу обитель, яка згодом прославилася у всій Слобідській Україні безлюдно-прекрасну Озерянку і привертала до себе любителів безлюдно-чернечих подвигів.
Старожил села Мерефа в 1762 році дав наступне письмове свідчення: «Видел я и помню, что в церкви Озерянской пустыни стояла чудотворная икона, а откуда и кем была поставлена, знать не могу. Первое чудо от Нее явилось архимандриту Севастиану и при строителе иеромонахе Варсонофии Хвастиченко».
Офіційно вважається, що Першообраз знищений в 30-і роки ХХ століття. З нього залишилися численні списки, які істотно відрізняються один від одного, хоча багато хто з них прославилися своїми чудесами.
Свята чудотворна ікона Богоматері Озерянська перебувала і в Курязькому Преображенському монастирі, і в Озерянському Предтеченському храмі – і всюди сила благодаті Божої від цієї святині проявлялася в зціленнях хворих, яким добра Цілителька недуг щедро подавала милість від цілюшого Свого образу. Жителям Харкова пам’ятне було велике благодіяння Божої Матері, явлене місту від святої Її ікони в тяжкі +1833, 1848 і 1871 роки, коли лютувала в місті холера і забирала в могилу безліч жертв. Багато зберегли в пам’яті випадки зцілення недужих, які свідчать, що Всесвята Володарка зцілює від Свого благодатного Озерянського образу і нині.