Меню
Назад » » 2022 » Листопад » 11

Озерянська Ікона Божої Матері

12 листопада Православна Церква здійснює святкування на честь Озерянської ікони Божої Матері – однієї з найбільш шанованих у нашому Слобожанському краї ікон Богородиці. Ім'я це дане чудотворному образу за місцем його явлення – на березі річки Озерянки. Нині це село Нижня Озеряна, що розкинулося за З0 кілометрів на південний захід від Харкова та за три кілометри від Мерефи.

У давнину це була пустельно-лісиста місцевість, порита ярами і річкою, що її омивала. Береги були покриті луками з буйним різнотрав'ям. Тут у XVII столітті, коли наш край ще страждав від загарбницьких татарських набігів, і відбулося чудове здобуття ікони Божої Матері.

У ті часи ці землі знаходилися у володінні мерефянського священика отця Феодора. Він облаштував тут хутір Озерянку та утримував пасіку. За переказами, місцевий селянин косив на лузі траву. Після чергового помаху коси почув людський стогін. Нахилившись, побачив у густій траві розсічену косою ікону Божої Матері. Засмучений тим, що сталося, він приніс постраждалу ікону додому. Вранці він не виявив ікони у своєму будинку. Знайшли її на лузі. Розсічені косою, частини ікони щільно зрослися, на місці розрізу залишився ледь помітний шрам. Перед іконою горіла свічка, а поруч било джерело ключової води.

Ієрей Феодор, духовно радіючий явлінням у його володіннях ікони Богородиці, повідомив про нього Владику Білгородського та Обоянського Феодосія і з його благословення побудував дерев'яну церкву в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці. У цьому храмі і було встановлено здобутий святий образ. Багатьом віруючим ікона, названа Озерянською, приносила втіху та зцілення. Ієрей Феодор побажав, щоб у його безлюдному хуторі влаштувалася чернеча обитель. 

У 1711 році в Озерянці було засновано Богородичну пустинь. Стараннями архімандрита Севастіана розширили та прикрасили храм Різдва Богородиці, пізніше звели церкву Різдва Іоана Предтечі з трапезною при ньому, братські келії та обнесли обитель огорожею.

У ті далекі роки чудотворна ікона приваблювала в Озерянку тисячі паломників: хворих, стражденних людей.

У 1787 році серед інших монастирів Слобідської України Озерянська обитель була скасована, а її братія переведена в Старо-Харківський Курязький Спасо-Преображенський монастир, куди перенесли і чудотворну ікону Пресвятої Богородиці. Незабаром Преображенський монастир закривають. Озерянську ікону переносять у Покровський собор. При повторному відкритті монастиря ікону знову повертають у Куряж. Озерянський образ Богоматері починають вважати покровителькою міста Харкова та всієї Слобідської України. Помолитися до неї приходять тисячі віруючих. Ченці документально фіксують численні випадки чудового зцілення.

Заступництво ікони мешканці Харкова відчували завжди, але найбільше випадків зцілення зафіксовано у 1833-му, 1848-му та 1871-му роках. У ті роки в Харкові лютувала холера. Озерянську ікону Божої Матері носили від будинку до будинку, люди поклонялися чудотворному образу, покаянно молилися про зцілення та спасіння. І тяжка хвороба відступала.

1844 року на прохання мешканців Харкова Преосвященний Інокентій (Борисів) отримує дозвіл Священного Синоду на перенесення ікони на зиму з Курязького монастиря до Покровського собору. Тоді ж встановлюють і два хресні ходи – З0 вересня ікону переносили з Куряжу до Харкова, а 22 квітня з Харкова до Куряжу (дати вказані за старим стилем). То були урочисто-святкові дні для всього Харкова.

У 1863 році харківський купець Микита Павлов отримав дозвіл Синоду щорічно привозити «в пристойному екіпажі» чудотворну Озерянську ікону з Курязького монастиря в Мерефу. А з Мерефи хресною ходою переносити в Озерянку. Купець збудував на місці явління ікони чудову кам'яну каплицю над джерелом, прикрасивши її іконами.

Після 1917 року в Іоанно-Предтеченському храмі богослужіння тривали до 1935 року. Парафіяльний храм Різдва Іоанна Хрестителя було закрито та зруйновано у листопаді 1935 року. Нині на тому місці стоїть поклонний дерев'яний хрест, встановлений 1996 року на згадку про зруйнований храм. У 1941 році було відкрито храм у церковному домі. Згодом богослужіння проводились у каплиці. Але в середині 60-х років і вона була закрита та зруйнована. Безбожна влада всіляко намагалася знищити чудотворне цілюще джерело на місці явління Озерянської ікони. Його засипали землею, закидали кам'яними блоками – залишками зруйнованих церковних будов та навіть надгробними плитами. Але щоразу джерело заявляло про себе струменями чистої води. Незважаючи на заборону влади, і в ті роки в Озеряну приходили віруючі та знаходили тут втіху.

Господеві Богові було завгодно, щоб прийшли нові часи. І кожен з нас був вільний, не ховаючись молитися, щоб не занапастити своєї душі для вічності.

Останнє десятиліття минулого століття стало часом відродження православного життя в Озеряні. 4 червня 1995 року після багатьох років запустіння знову була відновлена лампада перед чудотворною Озерянською іконою Божої Матері на святому місці її набуття. Високопреосвященніший Митрополит Харківський і Богодухівський Никодим освятив храм-каплицю і відслужив першу Божественну Літургію. З того часу щосуботи, а також у дні престольних свят Озерянської пустелі 29 червня, 7 липня, 12 листопада та у п'ятницю Світлої Седмиці в Озеряні відбувається Божественна Літургія та молебень із освяченням води.

Чудеса від чудотворної ікони не припиняються й у наші дні. Нині в Озерянському храмі-каплиці знаходяться дві ікони: одна старовинна, передана протоієреєм Миколою Бараненком, який багато років служив настоятелем Озерянської церкви м. Харкова, друга – написана художником-іконописцем Інною Бойкою. Той, хто, відвідуючи святе місце з вірою, молиться перед цими іконами, отримує милості від Господа Бога і Його Пречистої Матері.

Від Озерянської ікони і сьогодні відбувається багато чудесних знамень милосердя Цариці Небесної до хворих та немічних.

Безліч віруючих і паломників прагнуть побувати в Озеряні, щоб на святому місці дякувати і прославляти Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Володарку нашу Богородицю за Її покров і материнську любов до всіх нас, багатогрішних.

Офіційно вважається, що Першообраз знищений у 30-ті роки ХХ століття. З нього залишилися численні списки, які суттєво відрізняються один від одного, хоча багато з них прославилися своїми чудотвореннями.

Однак справжнє зображення представлене та точно описане в «Історії міста Харкова за 250 років його існування (з 1655 по 1905 рік) Д.І.Багалея, Д.П.Міллер.

У вересні 2010 року справжнє зображення Озерянської ікони Божої Матері було відтворене знову, 16.09.2010 р. освячене на місці його здобуття – в Озерянах і зараз знаходиться у Хрестовоздвиженському храмі Свято-Покровського чоловічого монастиря.
Никто не решился оставить свой комментарий.
Будь-те первым, поделитесь мнением с остальными.
avatar