- 14.07.2024
- 55 Переглядів
Охтирська ікона Божої Матері отримала найменування від назви міста Охтирка (Сумська область, Україна). У цьому містечку був храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці, де в першій половині XVIII століття жив благочестивий і доброчесний священик Василій Данилов (в службі він називається ієреєм Данилом). Влітку 1739 року, за Промислом Божим, о. Василій знайшов чудотворну ікону Божої Матері, яка згодом і стала називатися Охтирською. Одного разу він косив траву біля свого будинку і раптово в густій високій траві побачив у незвичайному світлі ікону Божої Матері, яка молиться перед Розп’яттям. У побожному страху о. Василій опустився на коліна і почав молитися до Божої Матері, а потім відніс ікону в свій будинок. Через деякий час стали помічати, що в кімнаті, де стояла ікона, неможливо перебувати одному – на людину нападав таємничий страх. Бажаючи відновити живопис ікони, отець Василій віддав її іконописцю Іоанну, але Іоанн почув голос, що звелів віднести ікону назад і повернути її священикові.
Через три роки священник Василій знову побачив від ікони чудесне сяйво, яке згодом неодноразово повторювалося. Незабаром у ві сні він отримав вказівку обмити ікону і покрити покривалом. Прокинувшись, він негайно виконав веління. Воду, якою обмивали ікону, о. Василій перелив в посудину і хотів вранці вилити в річку. В очікуванні ранку він знову заснув, і йому вдруге явилася Божа Матір і повеліла не виливати воду, тому що вона зцілює від лихоманки. Після сну о. Василій напоїв цією водою свою дочку, що хворіла лихоманкою, і вона одужала. Багато хворих, випивши води, також зцілилися. Звістка про нову чудотворну ікону швидко поширилася. З благословення Молдавського митрополита Антонія (Черновського), в 1743 році було досліджено чудесні зцілення. Після отримання письмових підтверджень очевидців було складено доповідь в Синод.
У 1751 році Синод ухвалив вшановувати новоявлену Охтирську ікону як чудотворну. В Охтирці був закладений святителем Білгородським Іоасафом величний собор за проектом архітектора Растреллі. У 1766 році, з благословення єпископа Білгородського Порфирія (Крайського), було встановлено святкування на честь Охтирської ікони – 2 липня за старим стилем (15 липня за нов. ст.). У 1768 році собор був освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
З 1844 року щорічно, в суботу перед Днем Святої Трійці, чудотворна ікона переносилася з урочистим ходом з собору в Охтирський Троїцький монастир. В Неділю Всіх святих Охтирська ікона поверталася в Покровський собор.
На іконі зображена Богоматір, яка молитовно склала руки на грудях. Праворуч від Неї хрест з розіп’ятим Ісусом Христом.
У 1917 році ця чудотворна ікона була втрачена. За іншими даними – ікона перебуває у США. Існує кілька списків. Перед цією іконою моляться про благополучне заміжжя дочок. Вона також вважається покровителькою дітей.
Через три роки священник Василій знову побачив від ікони чудесне сяйво, яке згодом неодноразово повторювалося. Незабаром у ві сні він отримав вказівку обмити ікону і покрити покривалом. Прокинувшись, він негайно виконав веління. Воду, якою обмивали ікону, о. Василій перелив в посудину і хотів вранці вилити в річку. В очікуванні ранку він знову заснув, і йому вдруге явилася Божа Матір і повеліла не виливати воду, тому що вона зцілює від лихоманки. Після сну о. Василій напоїв цією водою свою дочку, що хворіла лихоманкою, і вона одужала. Багато хворих, випивши води, також зцілилися. Звістка про нову чудотворну ікону швидко поширилася. З благословення Молдавського митрополита Антонія (Черновського), в 1743 році було досліджено чудесні зцілення. Після отримання письмових підтверджень очевидців було складено доповідь в Синод.
У 1751 році Синод ухвалив вшановувати новоявлену Охтирську ікону як чудотворну. В Охтирці був закладений святителем Білгородським Іоасафом величний собор за проектом архітектора Растреллі. У 1766 році, з благословення єпископа Білгородського Порфирія (Крайського), було встановлено святкування на честь Охтирської ікони – 2 липня за старим стилем (15 липня за нов. ст.). У 1768 році собор був освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
З 1844 року щорічно, в суботу перед Днем Святої Трійці, чудотворна ікона переносилася з урочистим ходом з собору в Охтирський Троїцький монастир. В Неділю Всіх святих Охтирська ікона поверталася в Покровський собор.
На іконі зображена Богоматір, яка молитовно склала руки на грудях. Праворуч від Неї хрест з розіп’ятим Ісусом Христом.
У 1917 році ця чудотворна ікона була втрачена. За іншими даними – ікона перебуває у США. Існує кілька списків. Перед цією іконою моляться про благополучне заміжжя дочок. Вона також вважається покровителькою дітей.