- 18.03.2023
- 204 Перегляда
19 березня - неділя третього тижня Великого посту, яка в Православній Церкві носить назву Хрестопоклонної неділі. У суботу ввечері на всенічному бдінні в центр храму урочисто виноситься Животворящий Хрест Господній - нагадування про Страсну седмицю, що наближається, і Пасху Христову. Після цього священики і парафіяни храму здійснюють перед хрестом три поклони. Під час поклоніння Хресту Церква співає: "Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо". Цей піснеспів співається і на Літургії замість Трисвятого.
Весняне святкування на честь Хреста Господнього з'явилося майже чотирнадцять століть тому. Під час ірано-візантійської війни 614 року перський цар Хосрой II оточив і захопив Єрусалим, забравши в полон єрусалимського патріарха Захарію і захопивши Древо Животворящого Хреста, знайдене колись рівноапостольною Оленою. У 626 році Хосрой ледь не захопив Константинополь. Чудовим заступництвом Матері Божої столичне місто було врятоване від навали, а потім хід війни змінився, і врешті-решт візантійський імператор Іраклій I святкував переможне закінчення 26-річної війни.
Імовірно 6 березня 631 року Животворящий Хрест повернувся до Єрусалима. Імператор власноруч вніс його в місто, а визволений із полону патріарх Захарія радісно йшов поруч. Відтоді в Єрусалимі стали святкувати річницю повернення Животворящого Хреста.
Треба сказати, що в ту пору тривалість і строгість Великого посту ще обговорювалися, а порядок великопісних служб тільки формувався. Коли з'явився звичай переносити свята, що трапляються у Великому посту, з будніх днів на суботи та неділі (щоб не порушувати суворого настрою будніх днів), тоді свято на честь Хреста також змістилося і поступово закріпилося за третьою неділею посту.
Хрест виноситься вірянам для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господню надихнути і зміцнити тих, хто постує, до продовження подвигу посту.
Свята Церква порівнює Хрест із райським древом життя. За тлумаченням Церкви, хрест також подібний до древа, покладеного Мойсеєм серед гірких вод Мерри для втіхи єврейського народу під час сорокарічного мандрівництва в пустелі. Хрест порівнюється і з сеннолистим древом, під тінню якого зупиняються для відпочинку стомлені подорожні, яких ведуть до обітованої землі вічної спадщини.
"Зрозпинаємі нас заради Розп'ятого, умертвимо вся плотська уди в пості й молитвах і моліннях" - так закликає нас у ці дні поклоніння Хресту Господньому св. Церква, переконуючи нас бадьоро продовжувати подвиг святого посту, подумки дивлячись на Розп'ятого за нас Господа.
Тиждень Хрестопоклонний є ніби передчуття серед посту світлої великодньої радості, що очікує на нас, тому, прославляючи Хрест Господній, ми одночасно оспівуємо і Його Воскресіння, коли трикратно співаємо: "Хресту Твоєму вклоняємось, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо".
Весняне святкування на честь Хреста Господнього з'явилося майже чотирнадцять століть тому. Під час ірано-візантійської війни 614 року перський цар Хосрой II оточив і захопив Єрусалим, забравши в полон єрусалимського патріарха Захарію і захопивши Древо Животворящого Хреста, знайдене колись рівноапостольною Оленою. У 626 році Хосрой ледь не захопив Константинополь. Чудовим заступництвом Матері Божої столичне місто було врятоване від навали, а потім хід війни змінився, і врешті-решт візантійський імператор Іраклій I святкував переможне закінчення 26-річної війни.
Імовірно 6 березня 631 року Животворящий Хрест повернувся до Єрусалима. Імператор власноруч вніс його в місто, а визволений із полону патріарх Захарія радісно йшов поруч. Відтоді в Єрусалимі стали святкувати річницю повернення Животворящого Хреста.
Треба сказати, що в ту пору тривалість і строгість Великого посту ще обговорювалися, а порядок великопісних служб тільки формувався. Коли з'явився звичай переносити свята, що трапляються у Великому посту, з будніх днів на суботи та неділі (щоб не порушувати суворого настрою будніх днів), тоді свято на честь Хреста також змістилося і поступово закріпилося за третьою неділею посту.
Хрест виноситься вірянам для того, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господню надихнути і зміцнити тих, хто постує, до продовження подвигу посту.
Свята Церква порівнює Хрест із райським древом життя. За тлумаченням Церкви, хрест також подібний до древа, покладеного Мойсеєм серед гірких вод Мерри для втіхи єврейського народу під час сорокарічного мандрівництва в пустелі. Хрест порівнюється і з сеннолистим древом, під тінню якого зупиняються для відпочинку стомлені подорожні, яких ведуть до обітованої землі вічної спадщини.
"Зрозпинаємі нас заради Розп'ятого, умертвимо вся плотська уди в пості й молитвах і моліннях" - так закликає нас у ці дні поклоніння Хресту Господньому св. Церква, переконуючи нас бадьоро продовжувати подвиг святого посту, подумки дивлячись на Розп'ятого за нас Господа.
Тиждень Хрестопоклонний є ніби передчуття серед посту світлої великодньої радості, що очікує на нас, тому, прославляючи Хрест Господній, ми одночасно оспівуємо і Його Воскресіння, коли трикратно співаємо: "Хресту Твоєму вклоняємось, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо".