- 06.04.2024
- 127 Переглядів
7 квітня – Неділя 3-тя Великого посту. Хрестопоклонна.
Прийдіть вірні, Животворящому Древу поклонимося... - кличе сьогодні Свята Церква чад своїх до підніжжя Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
Хрест Христовий - велика спасительна сила всіх земнородних. Він простягається і в довготу всіх часів, і в широту по всіх місцях, висота його до небес, а глибина до безодень пекельних.
А сьогодні, в день преполовення рятівного пісного подвигу, Господь дивиться на тих, хто втомився і знесилився під тягарем посту, даруючи їм Свою любов, і силу, і лагідне нагадування, що вони ще не до крові билися з гріхом. Господь сьогодні нагадує нам і про єдиність, непорушність спасенного шляху - шляху Хреста і страждань - і надихає на ньому надією. Світло Христового Воскресіння видно тільки з Хреста.
Животворяще Хресне Древо - Хрест Христовий - вирощене посеред землі Божою любов'ю до людей, щоб погибельний хрест - від древа пізнання добра і зла, взятий у раю на себе людиною свавіллям і неслухняністю Богові, - перетворити на спасенний Хрест, що знову відчиняє райські двері.
Хрест Христовий піднесено над світом з часів спасительних страждань Господа.
Христос Спаситель наш "...гріхи наші Сам підніс Тілом Своїм на древо, щоб ми, позбувшись гріхів, жили для правди..." (1Пет.2,24).
Хрест Христовий став знаменням слави Самого Христа і зброєю Його перемоги над гріхом, прокляттям, смертю і дияволом.
Справа нашого спасіння починається з відкидання себе і своєї гріховності. Треба відректися від усього того, що становить суть нашого занепалого єства, і повинно простягатися до відкидання самого життя, віддання його цілком волі Божій.
Починається самовідречення боротьбою з собою. І перемога над собою - найважча з усіх перемог через силу ворога, адже я сам і є свій ворог. І боротьба ця найтриваліша, бо закінчується вона тільки із закінченням життя.
Боротьба із собою, боротьба з гріхом завжди залишиться подвигом, а значить, буде стражданням.
Взяти хрест - це значить великодушно переносити глузування, ганьбу, гоніння, скорботи, якими гріховний світ не поскупиться обдарувати послушника Христового.
Взяти хрест - це значить перетерпіти без нарікань і скарг тяжку, невидиму нікому працю над собою, невидиме томління і мучеництво душі заради виконання євангельських істин. Це і боротьба з духами злоби, які люто повстануть на того, хто забажає скинути з себе ярмо гріха і підкоритися Христу.
Взяти хрест - це добровільно і старанно підкоритися позбавленням і подвигам, якими приборкується плоть. Живучи в плоті, ми повинні навчитися жити для духу.
Якими різноманітними в житті є і скорботи, і спокуси, які посилає нам Господь для лікування нашого, які відмінності в людей і в самих тілесних силах і здоров'ї, якими різноманітними є і наші гріховні немочі.
Так, у кожної людини - хрест свій.
І цей свій хрест заповідано кожному християнину прийняти з самовіддачею і наслідувати Христа. А наслідувати Христа - це вивчити Святе Євангеліє так, щоб тільки воно стало діяльним керівником у несенні нами нашого життєвого хреста. Розум, серце і тіло всіма своїми рухами і вчинками, явними і таємними, повинні служити і виражати спасительні істини Христового вчення. І все це означає, що я глибоко і щиро усвідомлюю цілющу силу хреста і виправдовую суд Божий наді мною. І тоді мій хрест стає Хрестом Господнім.
Хрест - є найкоротший шлях до неба. Христос Сам пройшов ним.
Хрест - є цілком випробуваний шлях, бо ним пройшли всі святі.
Хрест - є найвірніший шлях, бо хрест і страждання - доля обраних, це ті тісні врата, якими входять у Царство Небесне.
Вшановуючи сьогодні Чесний Хрест Христовий, зі покорою волі Божій подякуймо Йому за наші малі хрести і вигукнемо: "Пом'яни мене, Господи, у Царстві Твоєму"!
Прийдіть вірні, Животворящому Древу поклонимося... - кличе сьогодні Свята Церква чад своїх до підніжжя Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
Хрест Христовий - велика спасительна сила всіх земнородних. Він простягається і в довготу всіх часів, і в широту по всіх місцях, висота його до небес, а глибина до безодень пекельних.
А сьогодні, в день преполовення рятівного пісного подвигу, Господь дивиться на тих, хто втомився і знесилився під тягарем посту, даруючи їм Свою любов, і силу, і лагідне нагадування, що вони ще не до крові билися з гріхом. Господь сьогодні нагадує нам і про єдиність, непорушність спасенного шляху - шляху Хреста і страждань - і надихає на ньому надією. Світло Христового Воскресіння видно тільки з Хреста.
Животворяще Хресне Древо - Хрест Христовий - вирощене посеред землі Божою любов'ю до людей, щоб погибельний хрест - від древа пізнання добра і зла, взятий у раю на себе людиною свавіллям і неслухняністю Богові, - перетворити на спасенний Хрест, що знову відчиняє райські двері.
Хрест Христовий піднесено над світом з часів спасительних страждань Господа.
Христос Спаситель наш "...гріхи наші Сам підніс Тілом Своїм на древо, щоб ми, позбувшись гріхів, жили для правди..." (1Пет.2,24).
Хрест Христовий став знаменням слави Самого Христа і зброєю Його перемоги над гріхом, прокляттям, смертю і дияволом.
Справа нашого спасіння починається з відкидання себе і своєї гріховності. Треба відректися від усього того, що становить суть нашого занепалого єства, і повинно простягатися до відкидання самого життя, віддання його цілком волі Божій.
Починається самовідречення боротьбою з собою. І перемога над собою - найважча з усіх перемог через силу ворога, адже я сам і є свій ворог. І боротьба ця найтриваліша, бо закінчується вона тільки із закінченням життя.
Боротьба із собою, боротьба з гріхом завжди залишиться подвигом, а значить, буде стражданням.
Взяти хрест - це значить великодушно переносити глузування, ганьбу, гоніння, скорботи, якими гріховний світ не поскупиться обдарувати послушника Христового.
Взяти хрест - це значить перетерпіти без нарікань і скарг тяжку, невидиму нікому працю над собою, невидиме томління і мучеництво душі заради виконання євангельських істин. Це і боротьба з духами злоби, які люто повстануть на того, хто забажає скинути з себе ярмо гріха і підкоритися Христу.
Взяти хрест - це добровільно і старанно підкоритися позбавленням і подвигам, якими приборкується плоть. Живучи в плоті, ми повинні навчитися жити для духу.
Якими різноманітними в житті є і скорботи, і спокуси, які посилає нам Господь для лікування нашого, які відмінності в людей і в самих тілесних силах і здоров'ї, якими різноманітними є і наші гріховні немочі.
Так, у кожної людини - хрест свій.
І цей свій хрест заповідано кожному християнину прийняти з самовіддачею і наслідувати Христа. А наслідувати Христа - це вивчити Святе Євангеліє так, щоб тільки воно стало діяльним керівником у несенні нами нашого життєвого хреста. Розум, серце і тіло всіма своїми рухами і вчинками, явними і таємними, повинні служити і виражати спасительні істини Христового вчення. І все це означає, що я глибоко і щиро усвідомлюю цілющу силу хреста і виправдовую суд Божий наді мною. І тоді мій хрест стає Хрестом Господнім.
Хрест - є найкоротший шлях до неба. Христос Сам пройшов ним.
Хрест - є цілком випробуваний шлях, бо ним пройшли всі святі.
Хрест - є найвірніший шлях, бо хрест і страждання - доля обраних, це ті тісні врата, якими входять у Царство Небесне.
Вшановуючи сьогодні Чесний Хрест Христовий, зі покорою волі Божій подякуймо Йому за наші малі хрести і вигукнемо: "Пом'яни мене, Господи, у Царстві Твоєму"!