- 12.08.2022
- 260 Переглядів
12 серпня Православна Церква святкує пам'ять мученика Іоана Воїна.
Святий мученик Іоан Воїн жив у IV столітті. Легенда про цього святого міститься в Синаксарі Константинопольської церкви кінця X століття. Він служив у війську римського імператора Юліана Відступника (361 - 363), який переслідував християн, у полку тайфалів - скіфського племені, отже він міг бути слов'янином.
Ім'я Іоанн, давньоєврейське. Його значення – дар Божий, милість Божа, благодать Божа. Оскільки звістки про таку чудову людину, про її людинолюбство і жертовний подвиг на славу Божу стали відомі на Русі задовго до її хрещення святим князем Володимиром, ім'я Іван дуже давно набуло такого широкого поширення в нашому народі.
При відновленні гоніння на християн, Іоан воїн був таємним християнином, користуючись своїм становищем, завжди намагався їм допомагати. Вдаючи, що він ревний переслідувач християн, святий допомагав їм уникнути смерті, попереджав про небезпеку, іноді звільняв з-під варти заарештованих. Крім того, він підтримував хворих і немічних незалежно від їхнього віросповідання, відвідував в'язниці та втішав стражденних.
Коли імператор дізнався про таку діяльність святого Іоанна, то зажадав, щоб його привели до нього. Дорогою до Константинополя воїни поводилися з Іоаном як із державним злочинцем, морили його голодом і спрагою і били його. Коли святого привели до столиці, імператор Юліан був у поході проти персів, і святий Іоанн був ув'язнений. Отут і напала на мученика Христового малодушність; він боявся очікуваної лютої страти. Протягом кількох місяців він був закутий у важкі ланцюги і зазнав чимало поневірянь. Іноді мученик знемагав душею, і його долали сумніви: чи варто змінювати спокійне життя на такі страждання. Але в спокусі, у боротьбі плоті та духу святий Іоан знаходив підтримку у молитві. Господь зміцнював святого мученика, і він радісно прославляв милосердя Творця.
Після смерті Юліана Відступника, убитого в поході, святого мученика Іоанна Воїна було звільнено за наказом нового імператора-християнина Іовіана (363–364). Випробований скорботами і очищений ними, як золото в горнилі, він присвятив решту життя служінню Богу та людям. Увесь свій маєток він віддав на користь бідним, хворим і стражденним, які знаходили у святому Іоанні справжнього втішителя та помічника. У чистоті та святості мученик Іоан дожив до глибокої старості і мирно відійшов до Господа. Він заповів здійснити поховання свого тіла на тому місці, де ховали мандрівників і жебраків, які завжди були близькі його душі.
Згодом місце поховання святого мученика Іоанна Воїна було забуте. Одного разу він з'явився у сонному баченні благочестивій жінці і вказав, де його могила. Святі мощі мученика були знайдені нетлінними. Господь прославив їх чудотворіннями.
У народі вважається, що святість Іоанна Воїна заслужена ще й тим, що святий жив праведно і богоугодно, незважаючи на загальне падіння звичаїв навколо нього. Коли навколо панує гріх і порушення заповідей — справа звичайна, дуже важко встояти і не піддатися спокусі… Пізніше чесні мощі мученика Іоанна Воїна були покладені в Константинопольському храмі в ім'я святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова (†98 – 11).
Богові було завгодно, щоб про життя Іоанна Воїна не збереглося подробиць. І швидше за все, сам Іван Воїн, хотів би, щоб у день його пам'яті люди виявляли милосердя один до одного, до тих, хто слабший, бідніший, незахищений. Допомога ближньому висвітлює життя, робить його осмисленим і цілісним. Розчарування, зневіра, порожнеча — йдуть з життя, коли людина починає допомагати тому, хто дійсно потребує допомоги.
На Русі ім'я Івана воїна відоме з давніх-давен, як великого помічника в скорботах і обстанях. Особливо широко шанування св. Іоанна Воїна було поширено в Україні.
Святий мученик Іоан Воїн жив у IV столітті. Легенда про цього святого міститься в Синаксарі Константинопольської церкви кінця X століття. Він служив у війську римського імператора Юліана Відступника (361 - 363), який переслідував християн, у полку тайфалів - скіфського племені, отже він міг бути слов'янином.
Ім'я Іоанн, давньоєврейське. Його значення – дар Божий, милість Божа, благодать Божа. Оскільки звістки про таку чудову людину, про її людинолюбство і жертовний подвиг на славу Божу стали відомі на Русі задовго до її хрещення святим князем Володимиром, ім'я Іван дуже давно набуло такого широкого поширення в нашому народі.
При відновленні гоніння на християн, Іоан воїн був таємним християнином, користуючись своїм становищем, завжди намагався їм допомагати. Вдаючи, що він ревний переслідувач християн, святий допомагав їм уникнути смерті, попереджав про небезпеку, іноді звільняв з-під варти заарештованих. Крім того, він підтримував хворих і немічних незалежно від їхнього віросповідання, відвідував в'язниці та втішав стражденних.
Коли імператор дізнався про таку діяльність святого Іоанна, то зажадав, щоб його привели до нього. Дорогою до Константинополя воїни поводилися з Іоаном як із державним злочинцем, морили його голодом і спрагою і били його. Коли святого привели до столиці, імператор Юліан був у поході проти персів, і святий Іоанн був ув'язнений. Отут і напала на мученика Христового малодушність; він боявся очікуваної лютої страти. Протягом кількох місяців він був закутий у важкі ланцюги і зазнав чимало поневірянь. Іноді мученик знемагав душею, і його долали сумніви: чи варто змінювати спокійне життя на такі страждання. Але в спокусі, у боротьбі плоті та духу святий Іоан знаходив підтримку у молитві. Господь зміцнював святого мученика, і він радісно прославляв милосердя Творця.
Після смерті Юліана Відступника, убитого в поході, святого мученика Іоанна Воїна було звільнено за наказом нового імператора-християнина Іовіана (363–364). Випробований скорботами і очищений ними, як золото в горнилі, він присвятив решту життя служінню Богу та людям. Увесь свій маєток він віддав на користь бідним, хворим і стражденним, які знаходили у святому Іоанні справжнього втішителя та помічника. У чистоті та святості мученик Іоан дожив до глибокої старості і мирно відійшов до Господа. Він заповів здійснити поховання свого тіла на тому місці, де ховали мандрівників і жебраків, які завжди були близькі його душі.
Згодом місце поховання святого мученика Іоанна Воїна було забуте. Одного разу він з'явився у сонному баченні благочестивій жінці і вказав, де його могила. Святі мощі мученика були знайдені нетлінними. Господь прославив їх чудотворіннями.
У народі вважається, що святість Іоанна Воїна заслужена ще й тим, що святий жив праведно і богоугодно, незважаючи на загальне падіння звичаїв навколо нього. Коли навколо панує гріх і порушення заповідей — справа звичайна, дуже важко встояти і не піддатися спокусі… Пізніше чесні мощі мученика Іоанна Воїна були покладені в Константинопольському храмі в ім'я святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова (†98 – 11).
Богові було завгодно, щоб про життя Іоанна Воїна не збереглося подробиць. І швидше за все, сам Іван Воїн, хотів би, щоб у день його пам'яті люди виявляли милосердя один до одного, до тих, хто слабший, бідніший, незахищений. Допомога ближньому висвітлює життя, робить його осмисленим і цілісним. Розчарування, зневіра, порожнеча — йдуть з життя, коли людина починає допомагати тому, хто дійсно потребує допомоги.
На Русі ім'я Івана воїна відоме з давніх-давен, як великого помічника в скорботах і обстанях. Особливо широко шанування св. Іоанна Воїна було поширено в Україні.