- 29.09.2022
- 267 Переглядів
30 вересня Православна Церква вшановує пам'ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
Святі мучениці Віра, Надія та Любов народилися в Італії. Їхня мати, свята Софія, була благочестивою вдовою-християнкою. Назвавши своїх дочок іменами трьох християнських чеснот, Софія виховувала їх у любові до Господа Ісуса Христа.
Свята Софія та дочки її не приховували своєї віри в Христа і відкрито сповідали її перед усіма. Намісник Антіох доніс про це імператору Адріану (117 - 138), і той наказав привести їх до Риму. Розуміючи, навіщо їх ведуть до імператора, святі діви палко молилися Господу Ісусу Христу, просячи, щоб Він послав їм сили не злякатися майбутніх мук і смерті. Коли ж святі діви з матір'ю постали перед імператором, всі присутні здивувалися їхньому спокою: здавалося, що вони були покликані на світле торжество, а не на катування. Підзиваючи по черзі сестер, Адріан переконував їх принести жертву богині Артеміді. Юні діви (Вірі було 12, Надії - 10 і Любові - 9 років) залишалися непохитними. Тоді імператор наказав жорстоко катувати їх: святих дівчат палили на залізних ґратах, кидали в розпечену піч і в котел із киплячою смолою, але Господь Своєю Невидимою Силою зберігав їх. Молодшу, Любов, прив'язали до колеса і били палицями, поки тіло її перетворилося на суцільну криваву рану. Переносячи небачені муки, святі діви прославляли свого Небесного Нареченого і залишалися непохитними у вірі. Святу Софію піддали іншій, тяжкій тортурі: мати була змушена дивитися на страждання своїх дочок. Але вона виявила незвичайну мужність і весь час переконувала дівчат терпіти муки в Ім'я Небесного Нареченого. Усі троє дівчат з радістю зустрічали свою мученицьку кончину. Вони були обезголовлені.
Щоб продовжити душевні страждання святої Софії імператор дозволив їй взяти тіла дочок. Софія поклала їх у ковчег і відвезла з почестями на колісниці за місто та поховала на високому місці. Три дні свята Софія, не відходячи, сиділа біля могили дочок і нарешті віддала там свою душу Господу. Віруючі поховали тіло її на тому самому місці. Мощі святих мучениць з 777 року знаходяться в Ельзасі, в церкві Ешо.
Святі мучениці Віра, Надія та Любов народилися в Італії. Їхня мати, свята Софія, була благочестивою вдовою-християнкою. Назвавши своїх дочок іменами трьох християнських чеснот, Софія виховувала їх у любові до Господа Ісуса Христа.
Свята Софія та дочки її не приховували своєї віри в Христа і відкрито сповідали її перед усіма. Намісник Антіох доніс про це імператору Адріану (117 - 138), і той наказав привести їх до Риму. Розуміючи, навіщо їх ведуть до імператора, святі діви палко молилися Господу Ісусу Христу, просячи, щоб Він послав їм сили не злякатися майбутніх мук і смерті. Коли ж святі діви з матір'ю постали перед імператором, всі присутні здивувалися їхньому спокою: здавалося, що вони були покликані на світле торжество, а не на катування. Підзиваючи по черзі сестер, Адріан переконував їх принести жертву богині Артеміді. Юні діви (Вірі було 12, Надії - 10 і Любові - 9 років) залишалися непохитними. Тоді імператор наказав жорстоко катувати їх: святих дівчат палили на залізних ґратах, кидали в розпечену піч і в котел із киплячою смолою, але Господь Своєю Невидимою Силою зберігав їх. Молодшу, Любов, прив'язали до колеса і били палицями, поки тіло її перетворилося на суцільну криваву рану. Переносячи небачені муки, святі діви прославляли свого Небесного Нареченого і залишалися непохитними у вірі. Святу Софію піддали іншій, тяжкій тортурі: мати була змушена дивитися на страждання своїх дочок. Але вона виявила незвичайну мужність і весь час переконувала дівчат терпіти муки в Ім'я Небесного Нареченого. Усі троє дівчат з радістю зустрічали свою мученицьку кончину. Вони були обезголовлені.
Щоб продовжити душевні страждання святої Софії імператор дозволив їй взяти тіла дочок. Софія поклала їх у ковчег і відвезла з почестями на колісниці за місто та поховала на високому місці. Три дні свята Софія, не відходячи, сиділа біля могили дочок і нарешті віддала там свою душу Господу. Віруючі поховали тіло її на тому самому місці. Мощі святих мучениць з 777 року знаходяться в Ельзасі, в церкві Ешо.