- 20.07.2022
- 290 Переглядів
21 липня Православна Церква здійснює святкування в честь Казанської ікони Божої Матері.
Святкування явлення ікони Божої Матері 21 липня (за новим стилем) бере початок з чудесного явлення ікони у граді Казані у 1579 році.
Ікона є зображенням Богородиці та Ісуса Христа, які обличчям звернені до людей. Христос однією рукою благословляє, інша рука прихована під хітоном. За іконографічною композицією ікона належить до типу «Одигітрія» (грецькою – «путівниця»). На відміну від древніших ікон цього типу, голова Богородиці трохи схилена вліво.
Історія розповідає, що через деякий час після підкорення Казані молодим царем Іваном Грозним, започаткування ним Казанської єпархії та успішного поширення християнства магометани стали чинити сильний опір. Пожежу 1579 року, яка винищила половину Казанського кремля і прилеглу частину міста, вони розцінили як гнів «російського Бога». Саме в цей час для зміцнення Православ'я в Казані була явлена милість Божа через чудесне здобуття ікони Богоматері, яка з цієї нагоди отримала назву Казанської.
Місто невдовзі після пожежі почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, недалеко від місця початку пожежі, будував будинок стрілець Данило Онучин. Його дев'ятирічній дочці Матроні з'явилася в сонному видінні Божа Матір і наказала дістати Її ікону, закопану в землі ще за панування мусульман таємними сповідниками Православ'я. На слова дівчинки не звернули уваги. Тричі являлась Богородиця і вказувала місце, де прихована чудотворна ікона.
Нарешті, Матрона зі своєю матір'ю стали копатиу вказаному місці і знайшли святу ікону. На місце чудесного здобуття на чолі духовенства прибув архієпископ Єремія і переніс святий образ до ближнього храму в ім'я святителя Миколая, звідки, після молебню, його з Хресною ходою перенесли до Благовіщенського собору — першого православного храму міста Казані, спорудженого Іваном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпці - Йосип і Микита.
Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її набуття та опис чудес в 1579 році було надіслано до Москви. Цар Іван Грозний наказав влаштувати на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де і помістили святу ікону, і заснувати жіночий монастир.
У царювання Петра I Казанська ікона Божої Матері була перенесена до нової столиці – Петербурга. Тут до 1811 року вона знаходилася в Олександро-Невській лаврі. А потім була перенесена до новозбудованого Казанського собору.
Всього існувало три однаково шановані чудотворні ікони Казанської Богоматері. Перша ікона перебувала у Казані в Богородицькому монастирі, друга ікона — царя Івана Грозного, яку було перевезено Петром I до Петербурга, і, нарешті, третя, дарована князем Пожарским, перебувала у Московському Казанському соборі.
У численних чудотворних списках із Казанської ікони прославляється на Русі Пречиста Богородиця, Покровительниця православного народу. З багатьох ікон Богородиці, шанованих у Православною Церквою, жодна не поширена так, як Казанська. Всією Православною Руссю вона свято шанується, до неї найчастіше звертають погляди в бідах і хворобах, просячи: «Заступниця старанна, Мати Господа Вишнього, за всіх молиш Сина Твого Христа Бога нашого... всім корисна даруй і вся спаси, Богородице Діво, Ти бо божественний покров рабом Твоїм».
Святкування явлення ікони Божої Матері 21 липня (за новим стилем) бере початок з чудесного явлення ікони у граді Казані у 1579 році.
Ікона є зображенням Богородиці та Ісуса Христа, які обличчям звернені до людей. Христос однією рукою благословляє, інша рука прихована під хітоном. За іконографічною композицією ікона належить до типу «Одигітрія» (грецькою – «путівниця»). На відміну від древніших ікон цього типу, голова Богородиці трохи схилена вліво.
Історія розповідає, що через деякий час після підкорення Казані молодим царем Іваном Грозним, започаткування ним Казанської єпархії та успішного поширення християнства магометани стали чинити сильний опір. Пожежу 1579 року, яка винищила половину Казанського кремля і прилеглу частину міста, вони розцінили як гнів «російського Бога». Саме в цей час для зміцнення Православ'я в Казані була явлена милість Божа через чудесне здобуття ікони Богоматері, яка з цієї нагоди отримала назву Казанської.
Місто невдовзі після пожежі почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, недалеко від місця початку пожежі, будував будинок стрілець Данило Онучин. Його дев'ятирічній дочці Матроні з'явилася в сонному видінні Божа Матір і наказала дістати Її ікону, закопану в землі ще за панування мусульман таємними сповідниками Православ'я. На слова дівчинки не звернули уваги. Тричі являлась Богородиця і вказувала місце, де прихована чудотворна ікона.
Нарешті, Матрона зі своєю матір'ю стали копатиу вказаному місці і знайшли святу ікону. На місце чудесного здобуття на чолі духовенства прибув архієпископ Єремія і переніс святий образ до ближнього храму в ім'я святителя Миколая, звідки, після молебню, його з Хресною ходою перенесли до Благовіщенського собору — першого православного храму міста Казані, спорудженого Іваном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпці - Йосип і Микита.
Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її набуття та опис чудес в 1579 році було надіслано до Москви. Цар Іван Грозний наказав влаштувати на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де і помістили святу ікону, і заснувати жіночий монастир.
У царювання Петра I Казанська ікона Божої Матері була перенесена до нової столиці – Петербурга. Тут до 1811 року вона знаходилася в Олександро-Невській лаврі. А потім була перенесена до новозбудованого Казанського собору.
Всього існувало три однаково шановані чудотворні ікони Казанської Богоматері. Перша ікона перебувала у Казані в Богородицькому монастирі, друга ікона — царя Івана Грозного, яку було перевезено Петром I до Петербурга, і, нарешті, третя, дарована князем Пожарским, перебувала у Московському Казанському соборі.
У численних чудотворних списках із Казанської ікони прославляється на Русі Пречиста Богородиця, Покровительниця православного народу. З багатьох ікон Богородиці, шанованих у Православною Церквою, жодна не поширена так, як Казанська. Всією Православною Руссю вона свято шанується, до неї найчастіше звертають погляди в бідах і хворобах, просячи: «Заступниця старанна, Мати Господа Вишнього, за всіх молиш Сина Твого Христа Бога нашого... всім корисна даруй і вся спаси, Богородице Діво, Ти бо божественний покров рабом Твоїм».