- 11.07.2024
- 68 Переглядів
Касперівська ікона Божої Матері – найвідоміша християнська святиня півдня України. Вона є значущим символом Божої любові для парафіян Одеси, Миколаєва, Херсона та Криму. Наразі чудотворна ікона постійно знаходиться в Свято-Успенському кафедральному соборі міста Одеса.
Написана олійними фарбами на полотні, прикріпленому до дошки, Касперівська ікона прибула на терени України з родиною серба з Трансільванії, ім’я якого історія не зберегла. Сталося це в середині XVIII століття. Святий образ був родинною реліквією, що передавалася від покоління до покоління. У 1809 році власницею ікони стала херсонська поміщиця Іуліанія Касперова. У житті благочестивої жінки в 1840 році настав кризовий період, і вона подовгу проводила час перед іконою, розповідаючи про свої негаразди та звертаючись до Богородиці зі щирою молитвою. Саме тоді й сталося перше чудо – чудо оновлення: потьмянілий старовинний образ роз’яснився, й стало чітко видно кожну рису Богородиці та Божого Немовляти.
Чутки про чудотворну ікону поширилися швидко, і вже незабаром до дому поміщиці почали приходити люди, для яких віра і чудо стала останньою надією. І дива продовжували відбуватися. Історія зберегла імена тих, хто зцілився завдяки молитві та Милості Цариці Небесної. У дрібної дворянки Віри Бурлєєвої з сусіднього села після молитов перед іконою запрацювала рука, що була омертвілою вже багато років. Влітку 1843 року зцілився від епілепсії 13-річний селянський хлопчина з Херсону. Пішла додому абсолютно здоровою міщанка з Очакова Марія Смєшная, половина тіла якої була паралізована після інсульту. Молитви та помазання маслом з лампадки перед іконою прояснили розум новоіванівської селянки Параски Семипудової.
Після таких дивовижних подій пані Касперова зрозуміла, що краще передати ікону на зберігання до церкви. Тому з 1844 року святий образ знаходився у місцевому Свято-Миколаївському храмі. У 1846 році була створена спеціальна комісія для детального вивчення всіх випадків зцілення, на основі досліджень якої Синод руської православної церкви офіційно визнав Касперівську ікону Божої Матері чудотворною.
До ікони приходили віруючі з усіх містечок та сіл південної частини України. На прохання мешканців Херсону у 1852 році Священий Синод дозволив проводити хресний хід зі святим образом по головним містам Херсонської єпархії, куди крім Херсону входили Миколаїв та Одеса. Це стало щорічною традицією, в хресному ході завжди приймали участь багато вірян.
До чудес, здійснених Касперівською іконою Богородиці, відносять порятунок Одеси від ворожого флоту, який взяв місто в облогу під час Кримської війни 1853-1855 років. Після молитви містян перед святим образом і хресного ходу на свято Покрови вороги раптово розвернулися і залишили Одеську бухту.
В ХХ сторіччі найвідомішим чудом, пов’язаним з іконою, вважають позбавлення села Гнилякове на Одещині від епідемії холери у 1922 році.
Написана олійними фарбами на полотні, прикріпленому до дошки, Касперівська ікона прибула на терени України з родиною серба з Трансільванії, ім’я якого історія не зберегла. Сталося це в середині XVIII століття. Святий образ був родинною реліквією, що передавалася від покоління до покоління. У 1809 році власницею ікони стала херсонська поміщиця Іуліанія Касперова. У житті благочестивої жінки в 1840 році настав кризовий період, і вона подовгу проводила час перед іконою, розповідаючи про свої негаразди та звертаючись до Богородиці зі щирою молитвою. Саме тоді й сталося перше чудо – чудо оновлення: потьмянілий старовинний образ роз’яснився, й стало чітко видно кожну рису Богородиці та Божого Немовляти.
Чутки про чудотворну ікону поширилися швидко, і вже незабаром до дому поміщиці почали приходити люди, для яких віра і чудо стала останньою надією. І дива продовжували відбуватися. Історія зберегла імена тих, хто зцілився завдяки молитві та Милості Цариці Небесної. У дрібної дворянки Віри Бурлєєвої з сусіднього села після молитов перед іконою запрацювала рука, що була омертвілою вже багато років. Влітку 1843 року зцілився від епілепсії 13-річний селянський хлопчина з Херсону. Пішла додому абсолютно здоровою міщанка з Очакова Марія Смєшная, половина тіла якої була паралізована після інсульту. Молитви та помазання маслом з лампадки перед іконою прояснили розум новоіванівської селянки Параски Семипудової.
Після таких дивовижних подій пані Касперова зрозуміла, що краще передати ікону на зберігання до церкви. Тому з 1844 року святий образ знаходився у місцевому Свято-Миколаївському храмі. У 1846 році була створена спеціальна комісія для детального вивчення всіх випадків зцілення, на основі досліджень якої Синод руської православної церкви офіційно визнав Касперівську ікону Божої Матері чудотворною.
До ікони приходили віруючі з усіх містечок та сіл південної частини України. На прохання мешканців Херсону у 1852 році Священий Синод дозволив проводити хресний хід зі святим образом по головним містам Херсонської єпархії, куди крім Херсону входили Миколаїв та Одеса. Це стало щорічною традицією, в хресному ході завжди приймали участь багато вірян.
До чудес, здійснених Касперівською іконою Богородиці, відносять порятунок Одеси від ворожого флоту, який взяв місто в облогу під час Кримської війни 1853-1855 років. Після молитви містян перед святим образом і хресного ходу на свято Покрови вороги раптово розвернулися і залишили Одеську бухту.
В ХХ сторіччі найвідомішим чудом, пов’язаним з іконою, вважають позбавлення села Гнилякове на Одещині від епідемії холери у 1922 році.