- 24.02.2023
- 174 Перегляда
25 лютого вшановується Іверська ікона Божої Матері.
Серед чудотворних ікон Афону, уділу Божої Матері на землі, особливо прославлена Іверська ікона Божої Матері.
З невимовної любові до людей Божа Матір благословила святого Апостола і Євангеліста Луку написати Її зображення ще в дні свого життя. Переказ приписує пензлю святого апостола Луки від трьох до сімдесяти ікон Божої Матері, зокрема й Іверську.
Іверська ікона (яка зараз зберігається на Афоні) в IX столітті перебувала в однієї благочестивої вдови, що жила поблизу міста Нікеї. За часів імператора Феофіла (829-842) іконоборці, які знищували святі ікони, прийшли до будинку цієї християнки, і один воїн списом ударив по образу Богородиці. Одразу з ураженого місця потекла кров. Вдова, боячись знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші і просила їх до ранку не чіпати ікону. Коли вони пішли, жінка разом із сином (згодом афонським ченцем), для збереження святої ікони опустила її в море.
Ікона, стоячи на воді, припливла до Афона. Афонські ченці, кілька днів бачачи в морі вогненний стовп, що піднімався до неба, прийшли до берега і знайшли святий образ, що стояв на воді. Після молебню про дарування монастирю явленої святині благочестивий чернець Іверського монастиря святий Гавриїл Грузин (пам'ять 25 липня), за велінням Божої Матері, що з'явилася йому уві сні, пішов по воді, взяв святу ікону і поставив у храмі. Однак наступного дня ікона була знайдена не в храмі, а над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, доки Пресвята Діва не відкрила святому Гавриїлу Свою волю уві сні, сказавши, що не бажає бути береженою іноками, а хоче бути їхньою Хранительницею. Після цього образ був поставлений над монастирськими воротами, де перебуває й донині. Тому свята ікона називається Портаітіссою, Вратарницею.
Понад тисячу років Божа Матір через Свій Іверський образ охороняє не тільки Іверську обитель, а й увесь світ. Численні списки з цієї ікони розійшлися по всьому світу, і багато хто з них прославився чудотворіннями.
Серед чудотворних ікон Афону, уділу Божої Матері на землі, особливо прославлена Іверська ікона Божої Матері.
З невимовної любові до людей Божа Матір благословила святого Апостола і Євангеліста Луку написати Її зображення ще в дні свого життя. Переказ приписує пензлю святого апостола Луки від трьох до сімдесяти ікон Божої Матері, зокрема й Іверську.
Іверська ікона (яка зараз зберігається на Афоні) в IX столітті перебувала в однієї благочестивої вдови, що жила поблизу міста Нікеї. За часів імператора Феофіла (829-842) іконоборці, які знищували святі ікони, прийшли до будинку цієї християнки, і один воїн списом ударив по образу Богородиці. Одразу з ураженого місця потекла кров. Вдова, боячись знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші і просила їх до ранку не чіпати ікону. Коли вони пішли, жінка разом із сином (згодом афонським ченцем), для збереження святої ікони опустила її в море.
Ікона, стоячи на воді, припливла до Афона. Афонські ченці, кілька днів бачачи в морі вогненний стовп, що піднімався до неба, прийшли до берега і знайшли святий образ, що стояв на воді. Після молебню про дарування монастирю явленої святині благочестивий чернець Іверського монастиря святий Гавриїл Грузин (пам'ять 25 липня), за велінням Божої Матері, що з'явилася йому уві сні, пішов по воді, взяв святу ікону і поставив у храмі. Однак наступного дня ікона була знайдена не в храмі, а над воротами обителі. Так повторювалося кілька разів, доки Пресвята Діва не відкрила святому Гавриїлу Свою волю уві сні, сказавши, що не бажає бути береженою іноками, а хоче бути їхньою Хранительницею. Після цього образ був поставлений над монастирськими воротами, де перебуває й донині. Тому свята ікона називається Портаітіссою, Вратарницею.
Понад тисячу років Божа Матір через Свій Іверський образ охороняє не тільки Іверську обитель, а й увесь світ. Численні списки з цієї ікони розійшлися по всьому світу, і багато хто з них прославився чудотворіннями.