- 25.10.2022
- 228 Переглядів
26 жовтня Православна Церква вшановує Іверську ікону Божої Матері.
Іконографія цієї ікони є особливим варіантом «Одигітрії», який отримав у візантійському мистецтві назву «᾿Ελεοῦσα» ( «Милостива»).
Ікона Божої Матері названа на ім'я Іверського монастиря на Святій горі Афон. Перша звістка про неї відноситься до IX століття - часів іконоборства, коли за наказом єретичної влади в будинках і храмах знищували і зневажали святі ікони. Благочестива вдова, що жила неподалік Нікеї, зберігала у себе заповітний образ Богоматері. Незабаром це відкрилося. Озброєні воїни хотіли відібрати ікону, один з них вдарив святиню списом, і з лику Пречистої потекла кров. Зі сльозами помолившись Владичиці, жінка пішла до моря і опустила ікону у воду; образ стоячи рушив хвилями.
Одного разу насельники Іверського монастиря побачили на морі вогняний стовп заввишки до неба — він піднімався над образом Богоматері, що стояв на воді. Іноки хотіли взяти ікону, але що ближче підпливав човен, то далі в море йшов образ… Брати стали на молитву і старанно просили Господа дарувати ікону обителі. Наступної ночі Пресвята Богородиця з'явилася уві сні старцю Гавриїлу, що вирізнявся суворим подвижницьким життям, і сказала: «Передай настоятелю і братії, що Я хочу дати їм Мою ікону в покров і допомогу, потім увійди в море і з вірою іди по хвилях — тоді всі пізнають Мою любов до вашої обителі». На ранок ченці з молебним співом вирушили на берег, старець безбоязно пішов по воді і спромігся прийняти чудотворну ікону. Її поставили в каплиці на березі і три доби звершували перед нею молитви, а потім перенесли до соборного храму (на тому місці, де стояла ікона, відкрилося джерело чистої води). На другий день ікону виявили над монастирською брамою. Її віднесли на колишнє місце, але вона знову опинилася над брамою. Так повторювалося кілька разів.
Нарешті Пресвята Богородиця з'явилася старцеві Гавриїлу і сказала: «Передай братії: Я не хочу, щоб Мене охороняли, але Сама буду вашою Хранительницею в цьому житті та в майбутньому. Я випросила вам у Бога Мою милість, і доки бачитимете Мою ікону в обителі, благодать і милість Сина Мого до вас не збідніє. Іноки збудували надбрамну церкву на честь Богоматері, Хранительки обителі, в якій чудотворна ікона перебуває до цього дня. Ікона називається Портаїтіса - Воротарниця, Привратниця, а за місцем свого явління на Афоні - Іверська.
Іконографія цієї ікони є особливим варіантом «Одигітрії», який отримав у візантійському мистецтві назву «᾿Ελεοῦσα» ( «Милостива»).
Ікона Божої Матері названа на ім'я Іверського монастиря на Святій горі Афон. Перша звістка про неї відноситься до IX століття - часів іконоборства, коли за наказом єретичної влади в будинках і храмах знищували і зневажали святі ікони. Благочестива вдова, що жила неподалік Нікеї, зберігала у себе заповітний образ Богоматері. Незабаром це відкрилося. Озброєні воїни хотіли відібрати ікону, один з них вдарив святиню списом, і з лику Пречистої потекла кров. Зі сльозами помолившись Владичиці, жінка пішла до моря і опустила ікону у воду; образ стоячи рушив хвилями.
Одного разу насельники Іверського монастиря побачили на морі вогняний стовп заввишки до неба — він піднімався над образом Богоматері, що стояв на воді. Іноки хотіли взяти ікону, але що ближче підпливав човен, то далі в море йшов образ… Брати стали на молитву і старанно просили Господа дарувати ікону обителі. Наступної ночі Пресвята Богородиця з'явилася уві сні старцю Гавриїлу, що вирізнявся суворим подвижницьким життям, і сказала: «Передай настоятелю і братії, що Я хочу дати їм Мою ікону в покров і допомогу, потім увійди в море і з вірою іди по хвилях — тоді всі пізнають Мою любов до вашої обителі». На ранок ченці з молебним співом вирушили на берег, старець безбоязно пішов по воді і спромігся прийняти чудотворну ікону. Її поставили в каплиці на березі і три доби звершували перед нею молитви, а потім перенесли до соборного храму (на тому місці, де стояла ікона, відкрилося джерело чистої води). На другий день ікону виявили над монастирською брамою. Її віднесли на колишнє місце, але вона знову опинилася над брамою. Так повторювалося кілька разів.
Нарешті Пресвята Богородиця з'явилася старцеві Гавриїлу і сказала: «Передай братії: Я не хочу, щоб Мене охороняли, але Сама буду вашою Хранительницею в цьому житті та в майбутньому. Я випросила вам у Бога Мою милість, і доки бачитимете Мою ікону в обителі, благодать і милість Сина Мого до вас не збідніє. Іноки збудували надбрамну церкву на честь Богоматері, Хранительки обителі, в якій чудотворна ікона перебуває до цього дня. Ікона називається Портаїтіса - Воротарниця, Привратниця, а за місцем свого явління на Афоні - Іверська.