- 21.04.2023
- 127 Переглядів
21 квітня Православна Церква вшановує ікону Божої Матері «Живоносне джерело».
У V столітті в Константинополі, поблизу так званих "Золотих воріт", знаходився гай, присвячений Пресвятій Богородиці. У гаю було джерело, віддавна прославлене чудесами. Поступово це місце заросло чагарником, а воду затягнуло мулом.
Одного разу воїн Лев Маркелл, майбутній імператор, зустрів у цьому місці сліпця, безпорадного мандрівника, який збився з дороги. Лев допоміг йому вийти на стежку і влаштуватися в тіні для відпочинку, а сам вирушив на пошуки води для освіження сліпого. Раптом він почув голос: "Лев! Не шукай води далеко, вона тут близько". Здивований таємничим голосом, він став шукати воду, але не знайшов. Коли ж зупинився в смутку й замисленості, вдруге пролунав той самий голос: "Царю Леве! Піди під покров цього гаю, почерпни води, яку там знайдеш, і напої нею спраглого, мул, який знайдеш у джерелі, поклади на його очі. Потім ти дізнаєшся, хто Я, що освячує це місце. Я допоможу тобі незабаром спорудити тут в ім'я Моє храм, і всі, хто приходитимуть сюди з вірою і закликатимуть Моє ім'я, отримають виконання своїх молитов і повне зцілення від недуг". Коли Лев виконав усе наказане, то сліпий негайно прозрів і без провідника пішов до Константинополя, прославляючи Богоматір. Це чудо сталося за часів імператора Маркіяна (391-457).
Імператора Маркіана змінив Лев Маркелл (457-473). Він згадав про явлення і пророцтво Божої Матері, наказав очистити джерело і помістити його в кам'яне коло, над яким було побудовано храм на честь Пресвятої Богородиці. Імператор Лев назвав це джерело "Живоносним джерелом", оскільки в ньому проявилася чудодійна благодать Божої Матері.
Імператор Юстиніан Великий (527-565) був людиною глибоко прихильною до православної віри. Він довго мучився водяною хворобою. Одного разу опівночі він почув голос: "Ти не можеш повернути собі здоров'я, якщо не нап'єшся з Мого джерела". Цар не знав, про яке джерело говорить голос, і впав у відчай. Тоді Божа Матір з'явилася йому вже вдень і сказала: "Встань, царе, іди на Моє джерело, випий з нього води і будеш, як раніше, здоровий". Хворий виконав волю Владичиці і незабаром одужав. Вдячний імператор спорудив біля храму, влаштованого Левом, новий чудовий храм, при якому згодом було створено багатолюдний монастир.
У XV столітті відомий храм "Живоносного Джерела" був зруйнований мусульманами. До руїн храму приставили охоронця-турка, який не дозволяв підходити до цього місця. Поступово суворість заборони пом'якшилася, і християни поставили там невелику церкву. Але і вона 1821 року була зруйнована, а джерело засипане. Християни знову очистили руїни, відкрили джерело і, як і раніше, черпали з нього воду. Згодом в одному вікні серед уламків був знайдений напівзгнилий від часу і вогкості аркуш із записом десяти чудес від Живоносного джерела, що сталися з 1824 до 1829 року. За султана Махмуда православні отримали деяку свободу у здійсненні богослужіння. Вони скористалися нею, щоб втретє спорудити храм над Живоносним джерелом. 1835 року з великою урочистістю Патріарх Костянтин у співслужінні 20 архієреїв і при великій кількості прочан освятив храм; при храмі влаштували лікарню і богадільню.
Один фессалієць з молодості відчував сильне бажання відвідати Живоносне джерело. Нарешті, йому вдалося вирушити в дорогу, але в дорозі він тяжко захворів. Відчуваючи наближення смерті, фессалієць взяв слово зі своїх супутників, щоб вони не піддавали його похованню, а відвезли тіло до Живоносного джерела, там вилили на нього три чаші з життєдайною водою і тільки після цього поховали. Бажання його було виконано, і біля Живоносного джерела до фессалійця повернулося життя. Він прийняв чернецтво і в благочесті провів останні дні життя.
Явлення Леву Маркеллу Божої Матері відбулося 4 квітня 450 року. Цього дня, а також щорічно в п'ятницю Світлої седмиці Православна Церква святкує оновлення константинопольського храму на честь Живоносного джерела. За статутом цього дня звершується чин водоосвячення.
Пресвята Богородиця з Богонемовлям зображена на іконі над величезною кам'яною чашею, що стоїть у водоймі. Біля водойми, наповненої життєдайною водою, зображені ті, хто страждає тілесними недугами, пристрастями і душевними немочами. Всі вони п'ють цю цілющу воду й отримують зцілення.
У V столітті в Константинополі, поблизу так званих "Золотих воріт", знаходився гай, присвячений Пресвятій Богородиці. У гаю було джерело, віддавна прославлене чудесами. Поступово це місце заросло чагарником, а воду затягнуло мулом.
Одного разу воїн Лев Маркелл, майбутній імператор, зустрів у цьому місці сліпця, безпорадного мандрівника, який збився з дороги. Лев допоміг йому вийти на стежку і влаштуватися в тіні для відпочинку, а сам вирушив на пошуки води для освіження сліпого. Раптом він почув голос: "Лев! Не шукай води далеко, вона тут близько". Здивований таємничим голосом, він став шукати воду, але не знайшов. Коли ж зупинився в смутку й замисленості, вдруге пролунав той самий голос: "Царю Леве! Піди під покров цього гаю, почерпни води, яку там знайдеш, і напої нею спраглого, мул, який знайдеш у джерелі, поклади на його очі. Потім ти дізнаєшся, хто Я, що освячує це місце. Я допоможу тобі незабаром спорудити тут в ім'я Моє храм, і всі, хто приходитимуть сюди з вірою і закликатимуть Моє ім'я, отримають виконання своїх молитов і повне зцілення від недуг". Коли Лев виконав усе наказане, то сліпий негайно прозрів і без провідника пішов до Константинополя, прославляючи Богоматір. Це чудо сталося за часів імператора Маркіяна (391-457).
Імператора Маркіана змінив Лев Маркелл (457-473). Він згадав про явлення і пророцтво Божої Матері, наказав очистити джерело і помістити його в кам'яне коло, над яким було побудовано храм на честь Пресвятої Богородиці. Імператор Лев назвав це джерело "Живоносним джерелом", оскільки в ньому проявилася чудодійна благодать Божої Матері.
Імператор Юстиніан Великий (527-565) був людиною глибоко прихильною до православної віри. Він довго мучився водяною хворобою. Одного разу опівночі він почув голос: "Ти не можеш повернути собі здоров'я, якщо не нап'єшся з Мого джерела". Цар не знав, про яке джерело говорить голос, і впав у відчай. Тоді Божа Матір з'явилася йому вже вдень і сказала: "Встань, царе, іди на Моє джерело, випий з нього води і будеш, як раніше, здоровий". Хворий виконав волю Владичиці і незабаром одужав. Вдячний імператор спорудив біля храму, влаштованого Левом, новий чудовий храм, при якому згодом було створено багатолюдний монастир.
У XV столітті відомий храм "Живоносного Джерела" був зруйнований мусульманами. До руїн храму приставили охоронця-турка, який не дозволяв підходити до цього місця. Поступово суворість заборони пом'якшилася, і християни поставили там невелику церкву. Але і вона 1821 року була зруйнована, а джерело засипане. Християни знову очистили руїни, відкрили джерело і, як і раніше, черпали з нього воду. Згодом в одному вікні серед уламків був знайдений напівзгнилий від часу і вогкості аркуш із записом десяти чудес від Живоносного джерела, що сталися з 1824 до 1829 року. За султана Махмуда православні отримали деяку свободу у здійсненні богослужіння. Вони скористалися нею, щоб втретє спорудити храм над Живоносним джерелом. 1835 року з великою урочистістю Патріарх Костянтин у співслужінні 20 архієреїв і при великій кількості прочан освятив храм; при храмі влаштували лікарню і богадільню.
Один фессалієць з молодості відчував сильне бажання відвідати Живоносне джерело. Нарешті, йому вдалося вирушити в дорогу, але в дорозі він тяжко захворів. Відчуваючи наближення смерті, фессалієць взяв слово зі своїх супутників, щоб вони не піддавали його похованню, а відвезли тіло до Живоносного джерела, там вилили на нього три чаші з життєдайною водою і тільки після цього поховали. Бажання його було виконано, і біля Живоносного джерела до фессалійця повернулося життя. Він прийняв чернецтво і в благочесті провів останні дні життя.
Явлення Леву Маркеллу Божої Матері відбулося 4 квітня 450 року. Цього дня, а також щорічно в п'ятницю Світлої седмиці Православна Церква святкує оновлення константинопольського храму на честь Живоносного джерела. За статутом цього дня звершується чин водоосвячення.
Пресвята Богородиця з Богонемовлям зображена на іконі над величезною кам'яною чашею, що стоїть у водоймі. Біля водойми, наповненої життєдайною водою, зображені ті, хто страждає тілесними недугами, пристрастями і душевними немочами. Всі вони п'ють цю цілющу воду й отримують зцілення.