- 14.06.2024
- 64 Перегляда
15 червня Православна церква вшановує Києво-Братську ікону Божої Матері.
Чудотворна Києво-Братська ікона Божої Матері була явлена 1654 року і спочатку була місцевою в Борисоглібській церкві міста Вишгорода, що поблизу Києва.
У 1662 році, під час війни з Польщею (1659–1667 рр.), місту було завдано великої шкоди з боку кримських татар, які воювали в союзі з поляками. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений ворогом. Але Промислом Божим чудотворну ікону Божої Матері було збережено, її своєчасно винесли із храму і пустили Дніпром, а мощі святих сховали під спудом. Річка винесла святу ікону до берега Подолу в Києві, де православні прийняли її з великою радістю і з належними почестями перенесли до Братського монастиря, від назви якого вона й отримала своє іменування. Там святий образ перебував протягом довгого часу. В описі церковного майна Києво-Братського монастиря, зробленому 1807 року, наводиться опис чудотворної ікони.
1919 року Братський монастир було закрито, а образ Києво-Братської Богородиці вважався загубленим. Відсутність до 90-х років XX століття інформації про святині обителі протягом довгого часу сприймалася як підтвердження загибелі образу. Однак дослідження останніх років показали, що ікона увійшла до числа п’яти найцінніших ікон монастиря, переданих до заснованого 1926 року на території Києво-Печерської Лаври Всеукраїнського музейного містечка. У 1948 році цю групу ікон вперше було зафіксовано в книзі обліку Національного художнього музею України (НХМУ) з позначкою про невідомість їхньої долі до надходження в музей.
Повторне обретіння Києво-Братської ікони відбулося на початку 2000-х років, коли співробітники НХМУ встановили зв’язок цих пам’яток з Братським монастирем. Нині Києво-Братська ікона перебуває в зібранні НХМУ. Повторне обретіння ікони сприймається як підтвердження чудотворності образу. Церковна історія і Предання зберегли опис чудес, пов’язаних з явленням і прославлянням Києво-Братської ікони у древньому граді Вишгороді.
Чудотворна Києво-Братська ікона Божої Матері була явлена 1654 року і спочатку була місцевою в Борисоглібській церкві міста Вишгорода, що поблизу Києва.
У 1662 році, під час війни з Польщею (1659–1667 рр.), місту було завдано великої шкоди з боку кримських татар, які воювали в союзі з поляками. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений ворогом. Але Промислом Божим чудотворну ікону Божої Матері було збережено, її своєчасно винесли із храму і пустили Дніпром, а мощі святих сховали під спудом. Річка винесла святу ікону до берега Подолу в Києві, де православні прийняли її з великою радістю і з належними почестями перенесли до Братського монастиря, від назви якого вона й отримала своє іменування. Там святий образ перебував протягом довгого часу. В описі церковного майна Києво-Братського монастиря, зробленому 1807 року, наводиться опис чудотворної ікони.
1919 року Братський монастир було закрито, а образ Києво-Братської Богородиці вважався загубленим. Відсутність до 90-х років XX століття інформації про святині обителі протягом довгого часу сприймалася як підтвердження загибелі образу. Однак дослідження останніх років показали, що ікона увійшла до числа п’яти найцінніших ікон монастиря, переданих до заснованого 1926 року на території Києво-Печерської Лаври Всеукраїнського музейного містечка. У 1948 році цю групу ікон вперше було зафіксовано в книзі обліку Національного художнього музею України (НХМУ) з позначкою про невідомість їхньої долі до надходження в музей.
Повторне обретіння Києво-Братської ікони відбулося на початку 2000-х років, коли співробітники НХМУ встановили зв’язок цих пам’яток з Братським монастирем. Нині Києво-Братська ікона перебуває в зібранні НХМУ. Повторне обретіння ікони сприймається як підтвердження чудотворності образу. Церковна історія і Предання зберегли опис чудес, пов’язаних з явленням і прославлянням Києво-Братської ікони у древньому граді Вишгороді.