- Вчора
- 20 Переглядів
17 вересня Православна Церква вшановує ікону Божої Матері, іменовану «Неопалима Купина».
Одним зі старозавітних прообразів, що вказували на Богоматір, була неопалима купина — той кущ, який Мойсей бачив таким, що горить у вогні, але не згорає. Ця купина знаменувала собою непорочне зачаття Богоматір’ю Христа від Духа Святого. Будучи Матір’ю, Вона залишилася Дівою: до Різдва Діва, у Різдві Діва і після Різдва Діва.
Можна надати й інше ще тлумачення прообразу неопалимої купини. Богоматір, народившись на грішній землі, перебувала безумовно чистою, непричетною до гріха і Такою, Яка не пізнала беззаконня. У церковних піснеспівах закріплено цей старозавітний символ: “Якоже купина не сгораше опаляема, тако, Дева, родила еси”. У стихирі на Благовіщення співають: “Радуйся, Купино неопалимая”.
Благочестива християнська старанність постаралася закріпити в художньому образі цю думку, і звідси виникла ікона “Неопалима Купина”.
“Неопалиму Купину” зображують іноді у вигляді охопленого полум’ям куща, над яким височіє видима від пояса Богоматір з Немовлям на руках. Це зображення рідкісне. Набагато частіше зображується восьмикутна зірка, яка оточує Богоматір.
Зірка складена із двох чотирикутників. Один забарвлений в червоний колір, який є образом полум’я. Інший, нагадуючи зелень таємничого куща, забарвлений у зелений. У кутах ікони розміщено чотири символи, що згадуються в Апокаліпсисі Іоанна Богослова: людина, лев, телець і орел. Також зображені архангели з тими символами, які засвоює їм церковне передання: Михаїл з жезлом, Рафаїл з алавастром, Уриїл із вогняним мечем, Селафиїл з кадилом, Варахиїл з виноградним гроном і Гавриїл з гілкою благовістя.
У руках Пречистої Діви поміщають ще інколи, окрім Немовляти, драбину, притулену верхнім кінцем до плеча Богоматері. Це є знаменням того, що Вона піднесла людство від землі на Небо. Пишуть інколи також браму і жезл — символ Спасителя, Якого у церковних піснях називають “жезлом від кореня Ієсеєвого”.
Одним зі старозавітних прообразів, що вказували на Богоматір, була неопалима купина — той кущ, який Мойсей бачив таким, що горить у вогні, але не згорає. Ця купина знаменувала собою непорочне зачаття Богоматір’ю Христа від Духа Святого. Будучи Матір’ю, Вона залишилася Дівою: до Різдва Діва, у Різдві Діва і після Різдва Діва.
Можна надати й інше ще тлумачення прообразу неопалимої купини. Богоматір, народившись на грішній землі, перебувала безумовно чистою, непричетною до гріха і Такою, Яка не пізнала беззаконня. У церковних піснеспівах закріплено цей старозавітний символ: “Якоже купина не сгораше опаляема, тако, Дева, родила еси”. У стихирі на Благовіщення співають: “Радуйся, Купино неопалимая”.
Благочестива християнська старанність постаралася закріпити в художньому образі цю думку, і звідси виникла ікона “Неопалима Купина”.
“Неопалиму Купину” зображують іноді у вигляді охопленого полум’ям куща, над яким височіє видима від пояса Богоматір з Немовлям на руках. Це зображення рідкісне. Набагато частіше зображується восьмикутна зірка, яка оточує Богоматір.
Зірка складена із двох чотирикутників. Один забарвлений в червоний колір, який є образом полум’я. Інший, нагадуючи зелень таємничого куща, забарвлений у зелений. У кутах ікони розміщено чотири символи, що згадуються в Апокаліпсисі Іоанна Богослова: людина, лев, телець і орел. Також зображені архангели з тими символами, які засвоює їм церковне передання: Михаїл з жезлом, Рафаїл з алавастром, Уриїл із вогняним мечем, Селафиїл з кадилом, Варахиїл з виноградним гроном і Гавриїл з гілкою благовістя.
У руках Пречистої Діви поміщають ще інколи, окрім Немовляти, драбину, притулену верхнім кінцем до плеча Богоматері. Це є знаменням того, що Вона піднесла людство від землі на Небо. Пишуть інколи також браму і жезл — символ Спасителя, Якого у церковних піснях називають “жезлом від кореня Ієсеєвого”.