- 24.06.2025
- 37 Переглядів
24 червня Православна Церква вшановує Ікону Божої Матері «Достойно єсть».
980 рік вважають часом явлення образу «Достойно єсть». Неподалік від Афонського Карейського монастиря, в одній із чисельних келій проживав старець зі своїм послушником. Зазвичай по неділях він вирушав на всенічне бдіння до храму, а послушник залишався вичитувати молитовне правило. В один із таких вечорів до келії завітав невідомий інок і приєднався до вичитування молитов та співів, які прославляли Господа. Коли дійшла черга до молитви «Честнейшую Херувим», гість, стоячи на колінах перед образом Богородиці «Милуюча», зауважив, що у них починають цю молитву з пісні «Достойно есть…» Поки лунав незвичайний спів, ікона засяяла незвичним світлом, а послушник розчулився і заплакав від таких сильних почуттів. Він попросив незнайомця записати слова дивовижної пісні, але у келії не знайшлось паперу або чогось іншого, придатного для записів. Тоді гість, який назвав себе Гавриїлом, став писати просто пальцем по каменю, який розплавився, наче воск.
Таким чином, безпосередня участь Архангела Гавриїла явила світу ще одну чудодійну ікону, яка до сьогодні знаходиться в соборному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в адміністративному центрі Афону — Кареї. А кам’яна плита з текстом пісні була перенесена до Константинополя.
980 рік вважають часом явлення образу «Достойно єсть». Неподалік від Афонського Карейського монастиря, в одній із чисельних келій проживав старець зі своїм послушником. Зазвичай по неділях він вирушав на всенічне бдіння до храму, а послушник залишався вичитувати молитовне правило. В один із таких вечорів до келії завітав невідомий інок і приєднався до вичитування молитов та співів, які прославляли Господа. Коли дійшла черга до молитви «Честнейшую Херувим», гість, стоячи на колінах перед образом Богородиці «Милуюча», зауважив, що у них починають цю молитву з пісні «Достойно есть…» Поки лунав незвичайний спів, ікона засяяла незвичним світлом, а послушник розчулився і заплакав від таких сильних почуттів. Він попросив незнайомця записати слова дивовижної пісні, але у келії не знайшлось паперу або чогось іншого, придатного для записів. Тоді гість, який назвав себе Гавриїлом, став писати просто пальцем по каменю, який розплавився, наче воск.
Таким чином, безпосередня участь Архангела Гавриїла явила світу ще одну чудодійну ікону, яка до сьогодні знаходиться в соборному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в адміністративному центрі Афону — Кареї. А кам’яна плита з текстом пісні була перенесена до Константинополя.