- 23.06.2024
- 96 Переглядів
24 червня, у понеділок після П’ятидесятниці, відзначають свято Святого Духа. Це пов’язано з традицією Східної Церкви наступного дня після великого свята віддавати честь тим особам, що виконували головну роль у цьому святі. У день П’ятидесятниці святкують саму подію зішестя Святого Духа на апостолів, а в понеділок віддають особливу честь Святому Духові, як третій Божій Особі.
Святий Дух – Третя Особа (Іпостась) Святої Трійці, істинний Бог, єдинородний і рівнославний Отцю і Сину. Як і всі Особи Святої Трійці, Святий Дух має властивості притаманні тільки Богу. Святий Дух рівний у Своєму Божественному достоїнстві Отцю і Сину. Святий Дух має єдину Божественну сутність (природу) з Отцем і Сином. Як і всім Особам Святої Трійці, Святому Духу дається єдине і нероздільне поклоніння, тобто поклоняючись Святому Духу, християни поклоняються разом з Ним Отцю і Сину, постійно маючи на увазі Їх загальне Божество, єдину Божественну сутність.
Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому, тому Він і здійснює з Ними все, будучи самовладним, всесильним і благим. Через Нього подається всяка мудрість, життя, рух, Він – джерело всякого життя. Він має все, що мають Отець і Син, «окрім ненародження і народження», виходячи від єдиного Отця. Святий Афанасій говорить: «Дух Святий від Отця не створений, не народжений, але виходить». В чому полягає виходження Святого Духа від Отця для нас незбагненно, як незбагненне і народження Сина. Тому Свята Православна Церква ніколи не наважувалася піддавати цю таємницю Божества людському міркуванню, але завжди сповідувала її, згідно з вченням Спасителя нашого Ісуса Христа. Господь відкриває людині тільки те, що необхідно для його порятунку, і багато таємниць залишаються для нас за непроникною завісою.
Одкровення про Святу Трійцю є також підтвердженням того, що християнське вчення має Божественне походження. Бо вчення про те, що Бог Один, але в Трьох Особах, є вченням таємничим, містичним, таким, яке відкривається не через логічні побудови, а через віру. Бо людина не може пояснити цього і навести якісь звичайні логічні аналогії. Але тільки, коли людина очищає своє серце, вона вірою, за словами Господніми – «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать», – починає розуміти це містичне вчення. І тому, що воно незрозуміле звичайному людському розуму, відповідно розум і не міг би вигадати його – воно є Божественне.
В силу Своєї Божественної всюдисущності Святий Дух може перебувати і в людині, котра повірила в Христа, передаючи їй досі невідоме пізнання Бога, залучаючи її до повноти всеблаженного Божественного життя. Божественні дії в людині часто іменуються благодаттю Святого Духа, оскільки Святий Дух незбагненно вселяється в людину, мешкає і перебуває в ній.
Збагачуючи людину духовними дарами і вирощуючи в ній плоди духовні, Дух Святий прикрашає людину також і різноманітними чеснотами, робить її, за словом Писання, древом добрим, котре приносить добрі плоди (Євангеліє від Матвія 7:17). Життя по Духу Святому ясно виявляється в плодах Духа, до яких належать, за словами апостола Павла, «любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Послання до Галатів 5:22-23).
Святий Дух – Третя Особа (Іпостась) Святої Трійці, істинний Бог, єдинородний і рівнославний Отцю і Сину. Як і всі Особи Святої Трійці, Святий Дух має властивості притаманні тільки Богу. Святий Дух рівний у Своєму Божественному достоїнстві Отцю і Сину. Святий Дух має єдину Божественну сутність (природу) з Отцем і Сином. Як і всім Особам Святої Трійці, Святому Духу дається єдине і нероздільне поклоніння, тобто поклоняючись Святому Духу, християни поклоняються разом з Ним Отцю і Сину, постійно маючи на увазі Їх загальне Божество, єдину Божественну сутність.
Святий Дух єдиний з Отцем і Сином у всьому, тому Він і здійснює з Ними все, будучи самовладним, всесильним і благим. Через Нього подається всяка мудрість, життя, рух, Він – джерело всякого життя. Він має все, що мають Отець і Син, «окрім ненародження і народження», виходячи від єдиного Отця. Святий Афанасій говорить: «Дух Святий від Отця не створений, не народжений, але виходить». В чому полягає виходження Святого Духа від Отця для нас незбагненно, як незбагненне і народження Сина. Тому Свята Православна Церква ніколи не наважувалася піддавати цю таємницю Божества людському міркуванню, але завжди сповідувала її, згідно з вченням Спасителя нашого Ісуса Христа. Господь відкриває людині тільки те, що необхідно для його порятунку, і багато таємниць залишаються для нас за непроникною завісою.
Одкровення про Святу Трійцю є також підтвердженням того, що християнське вчення має Божественне походження. Бо вчення про те, що Бог Один, але в Трьох Особах, є вченням таємничим, містичним, таким, яке відкривається не через логічні побудови, а через віру. Бо людина не може пояснити цього і навести якісь звичайні логічні аналогії. Але тільки, коли людина очищає своє серце, вона вірою, за словами Господніми – «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать», – починає розуміти це містичне вчення. І тому, що воно незрозуміле звичайному людському розуму, відповідно розум і не міг би вигадати його – воно є Божественне.
В силу Своєї Божественної всюдисущності Святий Дух може перебувати і в людині, котра повірила в Христа, передаючи їй досі невідоме пізнання Бога, залучаючи її до повноти всеблаженного Божественного життя. Божественні дії в людині часто іменуються благодаттю Святого Духа, оскільки Святий Дух незбагненно вселяється в людину, мешкає і перебуває в ній.
Збагачуючи людину духовними дарами і вирощуючи в ній плоди духовні, Дух Святий прикрашає людину також і різноманітними чеснотами, робить її, за словом Писання, древом добрим, котре приносить добрі плоди (Євангеліє від Матвія 7:17). Життя по Духу Святому ясно виявляється в плодах Духа, до яких належать, за словами апостола Павла, «любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Послання до Галатів 5:22-23).