- 06.04.2024
- 76 Переглядів
7 квітня Церква святкує день Благовіщення Пресвятої Богородиці — одне з 12 головних (дванадесятих) свят у православному календарі.
Благовіщення означає «блага» або «добра» звістка. У цей день Діві Марії явився Архангел Гавриїл і сповістив Їй про прийдешнє народження Ісуса Христа — Сина Божого і Спасителя світу.
До 14 років Пресвята Діва виховувалася в храмі, а потім, згідно із законом, повинна була залишити храм, як повнолітня, і або повертатися до батьків, або взяти шлюб. Священики хотіли видати її заміж, але Марія оголосила їм про свою обіцянку Богові — залишитися назавжди Дівою. Тоді священики заручили Її з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосифом, щоб він піклувався про Неї і охороняв Її дівоцтво. Живучи в Галілейському місті Назареті, в будинку Йосифа, Пресвята Діва Марія вела таке ж скромне і відокремлене життя, як і при храмі.
Через чотири місяці після заручення, Ангел явився Марії, коли Вона читала Священне Писання і, увійшовши до неї, сказав: « рáдуйся, благодатная: Господь съ тобою: благословена ты въ женахъ (тобто сповнена благодаті Божої — дарів Святого Духа)». Архангел Гавриїл сповістив Їй, що Вона сподобилася найбільшої благодаті у Бога — бути Матір’ю Сина Божого.
Марія в подиві запитала Ангела, як може народитися син у тієї, яка не знала чоловіка. І тоді Архангел відкрив Їй істину, принесену від Всемогутнього Бога: «Духъ святый найдетъ на тя, и сила вышняго осѣнитъ тя: тѣмже и раждаемое свято наречется Сынъ Божий». Збагнувши волю Божу і цілком віддаючи Себе їй, Пресвята Діва відповідала: «се раба Господня: буди мнѣ по глаголу твоему».
Непоміченим було явище Діві Марії вісника Небес, ніхто не чув розмови, що відбулася між ними. Не змінилося видиме життя ні в самому Назареті, ні тим більше в гордовитому Римі після зникнення ангела. Але як здивувалися б жителі величезної Імперії, якби довідалися, що саме в цій непримітній події знайшла своє виправдання і завершення вся історія людства від Адама і що їхні нащадки відлічуватимуть Нову еру від Дня Народження хлопчика, якого оточуючі зневажливо називали «сином тесляра»!
«Сьогодні — початок нашого порятунку...» — співається за богослужінням свята Благовіщення. Продовженням його стане життя Боголюдини Ісуса Христа – «Другого Адама», а завершенням — Таємна вечеря, Голгофа, вигук «Здійснилося!», сходження в Пекло, Триденне Воскресіння, Вознесіння та сидіння «одесную Отця».
Благовіщення означає «блага» або «добра» звістка. У цей день Діві Марії явився Архангел Гавриїл і сповістив Їй про прийдешнє народження Ісуса Христа — Сина Божого і Спасителя світу.
До 14 років Пресвята Діва виховувалася в храмі, а потім, згідно із законом, повинна була залишити храм, як повнолітня, і або повертатися до батьків, або взяти шлюб. Священики хотіли видати її заміж, але Марія оголосила їм про свою обіцянку Богові — залишитися назавжди Дівою. Тоді священики заручили Її з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосифом, щоб він піклувався про Неї і охороняв Її дівоцтво. Живучи в Галілейському місті Назареті, в будинку Йосифа, Пресвята Діва Марія вела таке ж скромне і відокремлене життя, як і при храмі.
Через чотири місяці після заручення, Ангел явився Марії, коли Вона читала Священне Писання і, увійшовши до неї, сказав: « рáдуйся, благодатная: Господь съ тобою: благословена ты въ женахъ (тобто сповнена благодаті Божої — дарів Святого Духа)». Архангел Гавриїл сповістив Їй, що Вона сподобилася найбільшої благодаті у Бога — бути Матір’ю Сина Божого.
Марія в подиві запитала Ангела, як може народитися син у тієї, яка не знала чоловіка. І тоді Архангел відкрив Їй істину, принесену від Всемогутнього Бога: «Духъ святый найдетъ на тя, и сила вышняго осѣнитъ тя: тѣмже и раждаемое свято наречется Сынъ Божий». Збагнувши волю Божу і цілком віддаючи Себе їй, Пресвята Діва відповідала: «се раба Господня: буди мнѣ по глаголу твоему».
Непоміченим було явище Діві Марії вісника Небес, ніхто не чув розмови, що відбулася між ними. Не змінилося видиме життя ні в самому Назареті, ні тим більше в гордовитому Римі після зникнення ангела. Але як здивувалися б жителі величезної Імперії, якби довідалися, що саме в цій непримітній події знайшла своє виправдання і завершення вся історія людства від Адама і що їхні нащадки відлічуватимуть Нову еру від Дня Народження хлопчика, якого оточуючі зневажливо називали «сином тесляра»!
«Сьогодні — початок нашого порятунку...» — співається за богослужінням свята Благовіщення. Продовженням його стане життя Боголюдини Ісуса Христа – «Другого Адама», а завершенням — Таємна вечеря, Голгофа, вигук «Здійснилося!», сходження в Пекло, Триденне Воскресіння, Вознесіння та сидіння «одесную Отця».